№ 64443178, 18.12.2014, Kamianka-Buzka District Court of Lviv Oblast

Справа № 446/2403/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Костюк У. І. при секретарі Корбецькому А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Камянка-Бузька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання неправомірними дій та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

у с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради, в якому просить призупинити дію рішення сесії сільської ради № 33 від 30.05.2000 р., визнати рішення незаконним та стягнути заподіяну моральну та матеріальну шкоду в розмірі 250.000 грн. В обґрунтування позову покликається на те, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, де колись, ще за життя його батьків, по сусідству з ними проживала сімя Мойсей. Протягом багатьох років вони спільно користувались дорогою, розташованою вздовж і поміж їх городами. Наприкінці липня 2013 р. невідомий йому чоловік перегородив йому дорогу, назвавши себе новим власником частини городу, що належав Мойсей. В подальшому йому стало відомо про рішенням ОСОБА_2 сільської ради № 33 від 30.05.2000 р., яким частину городу було передано іншій особі. Відповідач приховав від нього даний факт і на протязі більше 10 років йому нічого не було відомо. Вважає, що оскаржуваним рішенням незаконно було передано іншій особі близько 3 сотих гектара його городу. В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, послався на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що оскаржуване рішення прийняте правомірно, договір дарування від 11.01.2008 р. земельної ділянки ОСОБА_4 та договір купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, за яким остання належить ОСОБА_5, ніким не оскаржувались, а тому є дійсними. Окрім цього, Держсільгоспінспекцією України за результатами перевірки звернення ОСОБА_6 щодо ймовірного самовільного зайняття земельної ділянки невідомими особа, вказаних у зверненні фактів не підтверджено. Окрім наведеного, вважає позов ОСОБА_6 безпідставним також й тому, що права останнього як власника земельної ділянки не порушені, оскільки в позивача відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку з приводу якої приймалось оскаржуване рішення. Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов є безпідставним та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних міркувань. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача заперечуючи проти адміністративного позову та на доказ правомірності прийнятого рішення № 33 від 30.05.2000 р. вказала наступне. Рішенням ОСОБА_2 сільської ради № 33 від 30.05.2000 р. було вирішено передати безкоштовно у приватну власність земельні ділянки громадянам, серед яких ОСОБА_7, і якій відповідно до списку до даного рішення надано у власність земельну ділянку по вул. Зелена, 131 в с. Прибужани Камянка-Бузького району Львівської області площею 0,34 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. В подальшому, як встановлено матеріалами справи, згідно з договором дарування земельної ділянки від 11.01.2008 року дана земельна ділянка була подарована гр. ОСОБА_4 14.10.2011 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, право власності на земельну ділянку в с. Прибужани по вул. Зелена, 131, перейшло до ОСОБА_5 У 2013 році згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, частина земельної ділянки була продана, Як вбачається з повідомлення Державної інспекції сільського господарства України № К-33-6-9/1814 від 04.11.2013 р. Держсільгоспінспекцією України за результатами перевірки звернення ОСОБА_6 щодо ймовірного самовільного зайняття земельної ділянки невідомими особа, вказаних у зверненні фактів не підтверджено. Окрім цього, під час розгляду справи по суті судом встановлено, відсутність порушеного права позивача так як в матеріалах справи відсутні дані про надання позивачу ОСОБА_6 на праві власності чи користування земельної ділянки, якою, як зазначає, він спільно користувався з Мойсей як городом і з приводу самовільного захоплення якої він і оскаржує рішення відповідача. За таких обставин, повно і всебічно зясувавши обставини в адміністративній справ, дослідивши в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято правомірно і таке є законним, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки вимоги позивача про відшкодування шкоди, випливають з протиправного характеру рішення відповідача, що в судовому засіданні не доведено.

Керуючись ст. ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87,94, 99, 100, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Камянка -Бузького району Львівської області про визнання рішення неправомірним та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камянка -Бузький районний суд Львівської області в десятиденний строк з дня її оголошення. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяКостюк У.І.