Court ruling № 64435656, 26.01.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

26 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКривенди О.В.,

суддів:Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -

розглянувши заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - управління ДФС) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

До Верховного Суду України надійшла заява управління ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) ухвалою судді Верховного Суду України від

12 грудня 2016 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків до 16 січня 2017 року.

На виконання цієї ухвали до Верховного Суду України надійшла уточнююча заява управління ДФС із необхідними документами.

У заяві управління ДФС посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: положень статей 49, 54, пункту 4 статті 58, статей 336, 345-354 Митного кодексу України, статей 41, 54, підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2015 року (справа № К/800/41124/13), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права.

Так, в оскаржуваному рішенні суд касаційної інстанції дійшов висновку, що під час декларування позивач подав повний пакет документів, що підтверджує заявлену ціну, натомість суб'єкт владних повноважень порушень з боку позивача не довів.

Водночас у рішенні, наданому для порівняння, суд касаційної інстанції виходив із того, що внаслідок проведеної перевірки достовірності декларування митної вартості за результатами опрацювання документів встановлено заниження митної вартості, що, в свою чергу, призвело до заниження податкових зобов'язань з ввізного мита та податку на додану вартість. Суд також звернув увагу на наявність рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в зв'язку з поданням для митного оформлення товару документів, які містять неправдиві відомості щодо вартості товару та умов поставки.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копію судового рішення в якій додано до заяви.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві управління ДФС.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої заяви.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 6 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін