Court ruling № 64435643, 01.02.2017, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

1 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2016 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сібуд» до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Інспекції про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Інспекція подала заяву про перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2016 року у вищезазначеній справі.

Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень зазначені в статті 237 КАС.

У статтях 239, 2391 КАС визначено вимоги до заяви про перегляд судових рішень та порядок її подання.

Проте заява не відповідає вимогам закону, оскільки до неї заявник не додав документ про сплату судового збору.

Разом із тим Інспекція заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, у якому посилається на обмеженість державного фінансування установи.

Такі доводи заявника не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів державної фіскальної служби пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Отже, підстав для звільнення Інспекції від сплати судового збору немає, тому в задоволенні її клопотання слід відмовити.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» який набрав чинності з 1 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлена у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 2203002, р/о № 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030102; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)», символ звітності 207).

За таких обставин та відповідно до вимог частини другої статті 2392 КАС заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку (пункт 1 частини четвертої статті 2392 КАС).

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 239, 2391 , 2392 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення її від сплати судового збору відмовити.

Заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2016 року залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків до 24 лютого 2017 року.

Заяву буде повернуто заявнику, якщо він не усуне її недоліків протягом установленого строку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко