У Х В А Л А
24 січня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоВолкова О.Ф.суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В.,
розглянувши заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и л а:
ДФС звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року з підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2954/ed_2016_05_19/pravo1/T052747.html?pravo=1> (далі - КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2016_05_19/pravo1/T052747.html?pravo=1>).
Цією ухвалою Вищий адміністративний суд України залишив без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року, якими позов задоволено.
На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав рішення Вищого адміністративного суду України від 6 та 6 жовтня 2016 року (№№ К/800/43721/15 та К/800/43194/15 відповідно).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2954/ed_2016_05_19/pravo1/T052747.html?pravo=1> заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Проте аналіз рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішень Вищого адміністративного суду України від 6 та 6 жовтня 2016 року (№№ К/800/43721/15 та К/800/43194/15 відповідно), наданих для порівняння, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
За таких обставин підстав для допуску справи до провадження немає.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1587/ed_2016_06_02/pravo1/T161402.html?pravo=1>, статтями 235-240 КАС <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2304/ed_2016_10_05/pravo1/T052747.html?pravo=1>, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грінтур-ЕКС» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Ф. Волков Судді: М.І. ГрицівО.В. Кривенда
The court decision No. 64427378, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine) was adopted on 24.01.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 814/5249/13-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: