Court ruling № 64373663, 31.01.2017, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа №490/7234/16-ц 31.01.2017

Провадження №22-ц/784/74/17

Справа № 490/7234/16-ц

Провадження № 22-ц/784/74/17

У Х В А Л А

31 січня 2017 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Самчишина Н.В. розглянувши клопотання Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі - УПФУ) про відкриття провадження у справі за його апеляційною скаргою на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2016 року, ухвалене за позовом УПФУ до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,

В С Т А Н О В И Л А:

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2016 року відмовлено в задоволенні позову УПФУ до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії.

Не погодившись із зазначеним рішенням, УПФУ 09 листопада 2016 року подало апеляційну скаргу, яка ухвалою судді апеляційного суду від 16 грудня 2016 року залишена без руху через несплату судового збору.

27 грудня 2016 року УПФУ подало клопотання про продовження процесуального строку для виконання вимог ухвали апеляційного суду щодо сплати судового збору, а 16 січня 2017 року - про звільнення від його сплати. Ухвалами від 27 грудня 2016 року та 17 січня 2017 року відповідно в задоволенні вказаних клопотань було відмовлено.

Отже УПФУ тричі надавався строк для виконання вимог ухвали від 16 грудня 2016 року.

Отримавши ухвалу апеляційного суду про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору 23 січня 2017 року, 30 січня 2017 року УПФУ подало клопотання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на те, що з 01 січня 2017 року Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон) його звільнено від сплати судового збору, а отже оскільки питання про відкриття провадження вирішується після набрання чинності Законом, судовий збір за подання апеляційної скарги у вказаній справі не підлягає сплаті.

Відповідно до Законув редакції, що діяла на час подання апеляційної скарги (09 листопада 2016 року) Пенсійний фонд України та його органи пільг щодо сплати судового збору не мали та повинні сплачувати судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Отже, процесуальні дії мають вчинятися за нормами процесуального закону, чинного на момент вчинення цих дій (подання апеляційної скарги).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання УПФУ про відкриття провадження у справі слід відмовити.

Відповідно до статей 297, 121 ЦПК України, якщо у встановлений строк апелянт не усунув недоліки, то скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Оскільки останню ухвалу від 17 січня 2017 року, якою УПФУ надавався 5-денний строк з дня її отримання для сплати 1378 грн. судового збору, отримано ним 23 січня 2017 року (а.с.60), а 30 січня 2017 року квитанцію про сплату судового збору не надано, апеляційну скаргу у вказаній справі слід вважати неподаною та повернути апелянту.

Керуючись ст.ст. 121, 297 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про відкриття провадження у справі відмовити.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2016 року, ухвалене за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії - вважати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Н.В. Самчишина