ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
26 січня 2017 року Справа № 905/2680/16
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В.,суддів :Поляк О.І., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиУправління соціального захисту населення Лиманської (Краснолиманської) міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016у справі№ 905/2680/16 господарського судуДонецької областіза позовомПриватного підприємства "Луч"доУправління соціального захисту населення Лиманської (Краснолиманської) міської радипростягнення 61 922,00 грн
В с т а н о в и В :
Подана касаційна скарга Управління соціального захисту населення Лиманської (Краснолиманської) міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 905/2680/16 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України).
Документом, що підтверджує сплату судового збору є відповідний документ фінансової установи, що здійснив перерахування коштів до бюджету.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Скаржником, у якості доказу сплати судового збору за розгляд касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 905/2680/16, додано завірену (ОСОБА_4 та ОСОБА_5) фотокопію платіжного доручення № 367 від 16.12.2016, а не його оригінал, про сплату судового збору в розмірі 1 653,60 грн, що не може вважатись належним доказом сплати судового збору.
Також в касаційній скарзі Управління соціального захисту населення Лиманської (Краснолиманської) міської ради "Додатки" вказано в копіях, в тому числі і платіжне доручення про сплату судового збору.
Правовий наслідок щодо невиконання вимог частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України визначений пунктом 4 частини 1 статті 111-3 цього Кодексу, який встановлює вимогу щодо повернення касаційної скарги без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання її копії іншій стороні у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги в графі "Додатки" скаржник зазначає про доказ направлення копії касаційної скарги позивачу у справі, однак жодного доказу направлення касаційної скарги - Приватному підприємству "Луч" за адресою: вул.Свободи, 110, м. Лиман, Донецька область, 84400 не додано.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 111, п.п.3, 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Лиманської (Краснолиманської) міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 905/2680/16 повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий-суддя С. Бакуліна С у д д іО. Поляк О. Яценко
The court decision No. 64326442, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 26.01.2017. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 905/2680/16. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: