№ 64311801, 26.01.2017, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 163/1695/16-п Провадження №33/773/42/17 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О. С. Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю представника митного органу ОСОБА_2, скаржника ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, на постанову судді Любомльського районного суду від 27 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді Печеру В.В. визнаним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 115997 гривень 50 копійок з конфіскацією в дохід держави товару, а саме: «телефонів стільникових - б/в, планшетів нових та б/в, МРЗ-плеєрів, навушників, роутерів, відеокамер, фотокамер та іншої комп'ютерної техніки та електронних приладів», загальною кількістю 143 штуки та вартістю 115997 гривень 50 копійок, вилученого згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС №1144/20502/2016.

ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 22 травня 2016 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля НОМЕР_1, не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про наявність обов'язкових до декларування товарів, а саме «телефонів стільникових - б/в, планшетів нових та б/в, МРЗ-плеєрів, навушників, роутерів, відеокамер, фотокамер та іншої комп'ютерної техніки та електронних приладів», загальною кількістю 143 штуки та вартістю 115997 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 50 копійок, які знаходилися в багажному відділенні вищевказаного автомобіля, без ознак приховування.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 в апеляційній скарзі вказує на те, що під час розгляду справи, суддя в порушення вимог ст.280 КУпАП не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки йому фактично н було надано можливості змінити подану ним митну декларацію, умислу на вчинення правопорушення в нього не було, вилучений товар він провозив без ознак приховування. Просить скасувати постанову суду першої інстанції як незаконну та необґрунтовану, провадження у справі закрити у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного стягнення, а вилучений товар повернути.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши думку представника митниці, який просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, пояснення скаржника та захисника, які підтримали скаргу з викладених в ній мотивів, суддя приходить до наступного висновку.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя суду першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст.472 МК України вказаних вимог закону не дотримався в повній мірі.

Перш за все, а ні ОСОБА_3, а ні свідки, про допит яких ставилося питання в клопотанні (а.с.45), яке суддею місцевого суду не вирішене, не допитувались.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що мав намір задекларувати увесь товар, тому поїхав на «червоний коридор». У нього виникли запитання про те, як правильно задекларувати зокрема і телефони, тому він підійшов до митника, який забрав декларацію і не повернув.

Аналогічні пояснення дала в суді і свідок ОСОБА_6, ствердивши що всі речі були в автомобілі в коробках.

З урахуванням того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_3 проходив по «червоному коридору», інших доказів, які б свідчили про умисел ОСОБА_3 на недекларування товару в справі відсутні, суддя закриває провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 294, п.1 ст.247 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду від 27 жовтня 2016 року про визнання винним останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, скасувати, а провадження закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 1144/20502/2016 від 23.05.2016р. товар повернути ОСОБА_3 після сплати всіх митних платежів.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок