Court ruling № 64293187, 24.01.2017, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року м. Київ К/800/61470/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Бухтіярової І.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 820/15025/14 за позовом Приватного підприємства «КЖЛД» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «КЖЛД» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2014 року №0001842201.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 29.04.2014 року №0001842201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» за основним платежем в розмірі 14763,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3690,75 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлення від 24.03.2014 №414 фахівцем Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП «КЖЛД» з питань дотримання вимог законодавства України в частині правомірності визнання суми валового доходу та валових витрат за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 31.03.2014 року №754/20-21-22-01-07/33815448, в якому встановлені порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України.

На підставі вказаних висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2014 року №0001842201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 68002,00 грн. грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12267,75 грн.

Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 29.04.2014 року №0001842201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» включено суму 14763,00 грн. за основним платежем та 3690,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, які нараховані за період 01.01.2010 року по 01.06.2010 року

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно пп. 49.18.2 п.49.2 ст.49 ПК України визначено, що подання податкової декларації до контролюючих органів за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, останнім днем подання декларації за перше півріччя 2010 року законодавством визначено 10.08.2010 року, а ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області має право самостійно визначати грошове зобов'язання не пізніше закінчення 1095 дня, при цьому, відлік часу починається з 11.08.2010 року та закінчується 11.08.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів про необґрунтованість збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств ПП «КЖЛД» контролюючим органом за період 01.01.2010 року по 01.06.2010 року, оскільки строк на самостійне визначення суми грошових зобов'язань платника податків щодо позивача у ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області закінчився 11.08.2013 року, при цьому, податкове повідомлення-рішення №0001842201 датоване пізніше, а саме - 29.04.2014 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року по справі № 820/15025/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Борисенко І.В. підпис Бухтіярова І.О.