ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
24 січня 2017 р. К/800/32687/16
У Х В А Л А
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.
розглянувши матеріали касаційної скарги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 р. у справі № 805/2375/15-а за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі Відокремленого підрозділу "Виробнича одиниця обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Димитровтепломережа" до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, -
в с т а н о в и в :
Ухвалою від 19.12.2016 касаційну скаргу було залишено без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, а підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали скаржником подано клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обгрунтоване відсутністю своєчасного фінансування витрат на оплату судового збору. Лише у вересні 2016 року Красноармійська ОДПІ отримала кошти для сплати судового збору.
Однак, суд вважає такі підстави неповажними, оскільки вперше подану касаційну скаргу скаржнику було повернуто ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2016 року. Лише у листопаді 2016 року, через 8 місяців, скаржник подав касаційну скаргу повторно. При цьому, будь-яких доказів вчинення дій на отримання фінансування витрат на оплату судового збору протягом вказаного періоду скаржник не надав.
Таким чином, підстави, вказані скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, визнаються неповажними.
Відповідно до ч.4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ч.4 ст. 214 КАС України, -
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2015 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 р.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Т. Черпіцька
The court decision No. 64292955, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 24.01.2017. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 805/2375/15-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: