Court ruling № 64289983, 25.01.2017, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

25.01.2017

Справа № 910/1186/17

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАБРИКА ЗДОРОВО"

до Головного управління ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ в місті Києві

про захист ділової репутації юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № 25 від 17.01.2017 (вх. № 1186/17 від 24.01.2017) і додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Позивачем надіслано до Господарського суду міста Києва позовну заяву № 25 від 17.01.2017.

В якості доказу на підтвердження відправлення відповідачеві (Головному управлінню ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ в місті Києві) копії вказаної позовної заяви і доданих до неї документів, позивачем до позовної заяви фактично додано:

- фіскальний чек № 00094 від 24.11.2016 (про направлення цінного листа № 1400027776410);

- опис вкладення у цінний лист від 24.11.2016.

Проте, вищенаведені фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 24.11.2016 не приймаються судом у якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, оскільки:

- позивачем до господарського суду подано позовну заяву № 25 від 17.01.2017, тоді як фіскальний чек № 00094 датований 24.11.2016, а таке свідчить про неможливість відправити 24.11.2016 копію позовної заяви, яка буде виготовлена та підписана в майбутноьму, а саме 17.01.2017, крім того, з наведеного фіскального чеку вбачається надання поштових послуг позивачу з направлення цінного листа Держрадспоживслужбі, тоді як відповідачем у позовній заяві визначено Головне управління ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ в місті Києві;

- опис вкладення у цінний лист від 24.11.2016 не містить зазначення номера поштового відправлення цінного листа, водночас, цей опис містить зазначення про направлення поштового відправлення на ім'я Господарського суду міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 44-в, місто Києв, 01030), а не на ім'я відповідача, визначеного у позовній заяві, а таке в сукупності дозволяє дійти висновку, що доданий до позовної заяви № 25 від 17.01.2017 опис вкладення у цінний лист від 24.11.2016 жодним чином не може підтверджувати направлення саме відповідачу та саме копії позовної заяви № 25 від 17.01.2017 з доданими до неї документами.

Суд також дослідив, що жодних доказів надіслання/вручення відповідачу саме позовної заяви № 025 від 17.01.2017 і доданих до неї документів, позивачем до даної позовної заяви не надано, а також, не надано доказів наявності вказаної позовної заяви і доданих до неї документів у відповідача.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником позову не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, враховуючи, що приписи ст. 63 ГПК України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого осподарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою слід також врахувати, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юоидичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним найменуванням юридичної особи відповідача (ідентифікаційний код 40414833) є Головне управління ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ в м. Києві.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути без розгляду.

Суддя О.В.Гумега