№ 64260482, 18.01.2017, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2017 року

справа № 811/3243/13-а

2-кас/811/45/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року у справі № 811/3243/13-а (2-кас/811/45/16) за адміністративним позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне виробниче підприємство “Дніпро-Кіровоград” (далі - позивач) звернулося з позовом до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (правонаступником є Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області) (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000161115 від 26.07.2013 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 4 995,24 грн.;

- №0000151115 від 26.07.2013 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 2 460,10 грн.;

- №0000271115 від 26.07.2013 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 91,98 грн.;

- №0000171115 від 26.07.2013 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 50689,26 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016р. позов задоволено у повному обсязі, скасовано оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення відповідача.

Відповідачем подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. В скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам, просить постанову у даній справі скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Сторони про час, дату та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності від 26.07.2013 №199/1530/03346822 (а.с.7-8) відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 26.07.2013:

- №0000161115 від 26.07.2013р., яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ позивачу нараховано штраф у розмірі 4 995,24 грн. (а.с.9);

- №0000151115 від 26.07.2013р., яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ позивачу нараховано штраф у розмірі 2 460,10 грн. (а.с.10);

- №0000271115 від 26.07.2013р., яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб позивачу нараховано штраф у розмірі 91,98грн. (а.с.12);

- №0000171115 від 26.07.2013р., яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб позивачу нараховано штраф у розмірі 50689,26грн. (а.с.14).

Позивач, вважаючи вказані рішення протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені рішення відповідача, суд першої інстанції зазначив, що предметом дослідження камеральної перевірки може бути лише правильність заповнення податкової декларації. У відповідача були відсутні підстави для висновків про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов’язань, оскільки контролюючий орган дійшов таких висновків не у законний спосіб.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.

Згідно п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України.

За змістом п.76.1, п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалося позивачем, що у перевіряємому періоді узгоджені грошові зобов’язання з надходження збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ за 2013р. та з земельного податку за 2011, 2013рр сплачувались підприємством не своєчасно (а.с. 11,13,15, 126-153) .

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 126 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В статті 328 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок сплати збору за спеціальне використання води. Так, відповідно до п.328.1. ст.. 328 ПК України базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 328.2.). Податкові декларації збору подаються платниками збору органам державної податкової служби у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (п.328.3.). Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації (п. 328.4.).

Враховуючи те, що позивачем факт несплати у перевіряємих періодах зобов'язань з плати за землю у строки, передбачені ст. 287 ПК України, та збору за спеціальне використання води у строки, передбачені ст. 328 ПК України, не заперечується та належними доказами не спростовано, відповідачем правомірно було нараховано штрафні санкції з урахуванням кількості днів затримки сплати зобов’язань, та прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення, і підстави для їх скасування відсутні.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області -задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року у справі № 811/3243/13-а (2-кас/811/45/16) - скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні позовних вимог Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак