Справа № 158/2666/16-к
Провадження № 1-кп/0158/19/17
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2017 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Пономарьової О.М.
при секретарі Грубі М.Є.
з участю прокурора Стасюка А.П.
потерпілої ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці кримінальне провадження № 12016030100001117 від 05.12.2016 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
в с т а н о в и в:
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_2 04.12.2016 року близько 19 години, перебуваючи в кімнаті житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2 умисно, таємно, шляхом вільного доступу, керуючись необачністю потерпілої ОСОБА_1, викрав належний їй мобільний телефон марки «Леново А820» білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 1545 грн., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вищезазначену суму.
Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
27.12.2016 року до Ківерцівського районного суду разом з обвинувальним актом та реєстром досудового розслідування надійшла угода про примирення, укладена 22.12.2016 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_1, за умовами якої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема затвердити угоду.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Стягненню з обвинуваченого в дохід держави підлягають судові витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи в сумі 263 грн. 88 коп.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
з а с у д и в:
Затвердити угоду від 22 грудня 2016 року про примирення обвинуваченого ОСОБА_2 з потерпілою ОСОБА_1.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області (отримувач коштів: УК у м. Луцьк 24060300, № рахунку 31112115700002, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ отримувача 38009628, банк отримувача: ГУДКСУ у Волинській області код банку отримувача 803014, код класифікації доходів: 24060300 «інші надходження») судові витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи в сумі 263,88 грн.
Речові докази:
- диск CD-R з відеозаписом здачі речей до ломбарду ОСОБА_2, який зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12016030100001117 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Леново А820» білого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, який перебуває на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_1, залишити останній.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Ківерцівського районного суду Пономарьова О.М.
The court decision No. 64235313, Kivertsi District Court of Volyn Oblast was adopted on 23.01.2017. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 158/2666/16-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: