Decision № 6420828, 22.09.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.09 Справа№ 8/59

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Габаковській Х.В.

розглянув матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 1024,80 грн.

за участю представників:

від позивача: Чорней О.В. - представник

від відповідача: не зявився

Суть спору: Позов заявлено ВАТ “Львівобленерго” до Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 1024,80 грн. за порушення обсягів споживання електричної енергії.

Провадження у справі порушено 30.06.2009 р. причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 21.07.2009 р.

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позові та додатковому поясненні наданому у судовому засіданні, а також надав суду довідку про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 79000, м.Львів, вул.Хуторівка, 34.

Відповідач в судове засідання не зявився, оскільки поштове відправлення повернулося на адресу суду без вручення адресату.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

09.08.2004 року між ВАТ „Львівобленерго” та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № 67405 про постачання електроенергії. На виконання умов договору позивач здійснював постачання електроенергії, а відповідач зобовязувався оплачувати вартість використаної електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

За понад договірне споживання електроенергії відповідачу нарахована двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини на суму 1024,80 грн., яка відповідачем не сплачена.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до п.4.1 Правил користування електричною енергією постачання електроенергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. Відомості про обсяги очікуваного споживання електроенергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електроенергії. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік встановлюється постачальником електроенергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року (п.4.2. ПКЕЕ, п.5.1 договору). В порушення умов договору споживач не надав до 15 листопада 2007 р. відомостей про розмір очікуваного споживання електроенергії. Відповідно договірні величини споживання були встановлені постачальником і доведені відповідачу повідомленням від 26.11.2007 р. № 3/11-1649, яке є невідємною частиною договору про постачання електроенергії.

Обсяг споживання електроенергії відповідача у листопаді 2008 р. становив 673 кВт/год.

Згідно з додатком №9 до договору покази засобів обліку фіксуються 9 числа кожного місяця та оформляються актом про обсяги переданої споживачу електроенергії. За листопад 2008 р. відповідач спожив 2426 кВт/год, тобто перевищив договірну величину споживання електроенергії на 1753 кВт/год.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживачі у випадку споживання електричної енергії понаддоговірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Таким чином, за порушення зобовязань позивачем була нарахована відповідачу двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини в розмірі 1024,80 грн.

Згідно ст.ст.526, 530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іднт.код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) 1024,80 грн. -основного боргу, 102,00 грн. - державного мита та 315,20 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя