Court ruling № 64166804, 04.01.2017, Verkhnodniprovsk District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Справа №173/2002/15-ц

Провадження №6/173/3/2017

У Х В А Л А

іменем України

04 січня 2017 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Шевченко О.Ю. при секретарі судового засідання Демяненко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа,

встановив:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області звернувся державний виконавець Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа. В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Верхньодніпровському районному відділі ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження № 51864216 щодо примусового виконання виконавчого документу № 173/2002/15-ц виданого 2.06.2016 рокупро стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 22852,45 грн. Боржник добровільно рішення суду не виконує, заборгованість не сплачує, всіляко намагається уникнути зобовязання по погашенню заборгованості і переховується від представників стягувача та виконавчої служби. На підставі вищевикладеного державний виконавець просив суд тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання боргових зобовязань.

В судове засідання державний виконавець на зявилася, про час та місце розгляду подання повідомлена належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, дослідивши зміст подання та документи, додані до нього, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження № 51864216 щодо примусового виконання виконавчого листа № 173/2002/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 22852,45 грн.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особиза межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Законом передбачено юридичну санкцію у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон не за наявність факту невиконання зобовязання, а за ухилення від їх виконання. Обовязок доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання покладається на державного виконавця, як субєкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 має заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк». В той же час державним виконавцем не надано жодних доказів того, що боржник умисно не виконує обовязки, покладені на нього рішенням суду. Сам факт наявності заборгованості не свідчить про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків, що може бути зумовлене обєктивними причинами, наприклад відсутністю роботи, тривалим відрядженням, важкою хворобою тощо. Акти державного виконавця 12 вересня та 7 жовтня 2016 року про відсутність боржника за місцем проживання, на думку суду, не є належним доказом ухилення боржника від виконання рішення суду, а лише підтверджують факт відсутності його вдома на момент складання акту державним виконавцем. Так само не є належним доказом ухилення боржника від виконання рішення суду повідомлення Державної прикордонної служби України про виїзд ОСОБА_2 за кордон, оскільки вона виїхала за межі України ще до ухвалення рішення у справі (29 серпня 2014 року) і відомостей про її повернення не має.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про ненадання державним виконавцем належних та переконливих доказів ухилення ОСОБА_2 від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням. А тому суд не вбачає підстав для задоволення подання.

Керуючись ст.377-1 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

У задоволенні подання державного виконавця Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя О.Ю.Шевченко