Court ruling № 64125439, 18.01.2017, Commercial Court of Volyn Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"18" січня 2017 р.

№ 01-39/903/76/17

Суддя господарського суду Волинської області Пахолюк В.А., розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Автоливмаш», м. Івано-Франківськ

до відповідача: державного підприємства «Волиньвугілля», м. Нововолинськ

про повернення майна, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, -

в с т а н о в и в :

16.01.2017 року до господарського суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «Автоливмаш» до відповідача -державного підприємства «Волиньвугілля» про повернення майна, яке знаходиться на відповідальному зберіганні.

Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке:

В силу п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України саме позивачем визначається ціна позову та зміст позовних вимог.

Між тим, в прохальній частині позовної заяви позивач не конкретизує позовні вимоги, чим порушує вимоги закону щодо належної форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 3) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі .Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Заявляючи вимогу майнового характеру, при подачі позову позивачем не зазначено ціну позову, не додано обґрунтованого її розрахунку, не сплачено судовий збір в установленому розмірі, а також не підтверджено зазначену дію шляхом долучення до матеріалів позовної заяви відповідного оригіналу платіжного документа.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з п. 2.2.1 постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу” судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).

Крім того, як зауважено в п. 2.7. постанові Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір.

За вимогу про повернення майна, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, позивачем відповідно до платіжного доручення № 203 від 11.01.2017р.. було сплачено 1 600,00грн., як за немайнову вимогу.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог ст.ст 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд, керуючись п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву з додатками на 11 арк., в т.ч. квитанція № 203 від 11.01.2017р. на суму 1 600, 00 грн., повернути позивачу без розгляду.

Суддя В. А. Пахолюк