Court ruling № 64050167, 12.01.2017, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

12.01.2017 справа № 908/26/17

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-М» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Молодіжна, 22)

до відповідача-1 Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (70002, м.Вільнянськ, вул. Бочарова, 12)

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Славутич» (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 11)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

про визнання незаконним та скасування розпорядження від 30.09.2015 р. № 316; визнання недійсним договору оренди землі від 0210.2015 р. (зареєстрованого 08.10.2015 р. № 04)

Встановив, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду внаслідок наступного:

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Зазначені приписи законодавства мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв’язку, є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Як слідує з пункту 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 р. № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.

В якості доказу направлення відповідачам та третій особі копії позовної заяви разом з доданими до неї документами позивачем надано фіскальні чеки від 30.12.2016 р. та описи вкладення у цінний лист від 30.12.2016 р.

Зі змісту викладених норм випливає, що опис вкладення має бути визначеної Порядком форми 107, на якому має міститись найменування адресата, місце призначення (адреса), перелік вмісту листа (вказане заповнюється відправником), підпис працівника зв'язку, відбиток календарного штемпеля та номер поштового відправлення (заповнюється працівником органу поштового зв'язку).

Всупереч зазначеному, доданий позивачем бланк, який сам позивач називає «опис вкладення», не відповідає формі 107 та не містить номеру поштового відправлення.

Виходячи з зазначеного слідує, що позовна заява № 76-2016 від 29.12.2016 р. (вх. № 28/08-07/17 від 10.01.2017 р. та додані до неї матеріали не містять доказів дотримання позивачем вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Правил надання послуг поштового зв’язку.

Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 недодержання вимог пунктів 2 та 3 частини 1 статті 57 ГПК України щодо додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи повернути ТОВ «Агрос-М» без розгляду.

Додаток: на 85 аркушах, в тому числі квитанції № 472910038 від 29.12.2016 р., № 472910040 від 29.12.2016 р. (судовий збір).

Суддя В.В.Носівець