Court ruling № 64024237, 12.01.2017, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 161/4781/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Рудська С.М. Провадження № 22-ц/773/39/17 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л. Я.,

суддів - Киці С. І., Данилюк В. А.,

секретар с/з - Вергун Т. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Альфа - Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Альфа - Банк» (далі - ПАТ «Альфа - Банк») в квітні 2016 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 27.04.2015 р. між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 500976416, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 42971,40 грн. При цьому, відповідач зобов'язалася в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, сплачувати відсотки за користування ним, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та графіком погашення кредиту. Посилаючись на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконує, позивач просив суд стягнути з останньої в користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 55474,74 грн. та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2016 року позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Альфа - Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 500976416 від 27 квітня 2015 року у розмірі 55474,74 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 74 коп.), з них: заборгованість за кредитом - 42971,40 грн., заборгованість по відсотках - 4606,06 грн., по комісії - 6497,28 грн. та штраф - 1400 грн. Також судом вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог банку відмовити в повному обсязі.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце судового засідання (відповідач повідомлена через судове оголошення), а тому апеляційний суд розглядав справу у їх відсутності.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Альфа - Банк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

27.04.2015 року між ПАТ «Альфа - Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 500976416. Згідно умов Розділу № 1 вказаного договору ПАТ «Альфа - Банк» надав відповідачу кредит шляхом перерахування грошових коштів у сумі 42971,40 грн. зі сплатою процентної ставки за користування кредитом 15,99 % річних (а.с.4-7, 8, 9, 10).

Відповідач ОСОБА_2 виконувала свої зобов'язання за кредитним договором з істотними порушеннями умов договору, що вбачається із виписки по особовому рахунку з 27.04.2015 р. по 29.02.2016 р. (а.с.13), в результаті чого станом на 29.02.2016 р. виникла заборгованість за кредитом в розмірі 55474,74 грн., з них: заборгованість за кредитом складає 42971,40 грн., по відсотках - 4606,06 грн., по комісії - 6497,28 грн. та штраф - 1400 грн., що підтверджується наданим банком розрахунком (а.с.12).

28.03.2016 року за вихідним № 28031-102 - б/б ПАТ «Альфа - Банк» надіслав позичальнику вимогу про погашення простроченої заборгованості за вищевказаним кредитним договором. Однак, прострочена заборгованість за кредитом відповідачем не була сплачена (а.с.14, 15-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 ст. 638 ЦК України визначає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Альфа - Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредититом по повернення кредитних коштів, а тому з відповідача в користь позивача суд стягнув заборгованість за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи і ґрунтуються на вимогах закону.

При цьому, відповідач на підтвердження своїх заперечень на позовні вимоги ПАТ «Альфа - Банк» щодо стягнення кредитних коштів будь-яких доказів не подала, хоча відповідно до вимог статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги позивача не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Крім того, статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 при подачі апеляційної скарги не сплатила суму судового збору.

Також із матеріалів справи убачається, що згідно рахунку № 2935 від 23 грудня 2016 року, копії Акту № 12.4 здачі-приймання виконаних робіт з надання послуг від 26.12.2016 року та копії витягу з газети «Волинь-Нова» № 144 від 24 грудня 2016 року, Апеляційним судом Волинської області здійснювалась публікація в пресі оголошення про виклик у судове засідання в даній справі відповідача ОСОБА_2 Вартість даного оголошення становить 180 грн.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути судовий збір за розгляд справи в Апеляційному суді Волинської області, а також судові витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача ОСОБА_2 в сумі 180 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 червня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, в дохід державного бюджету судовий збір в розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги за наступними реквізитами: одержувач коштів УДКСУ у м. Луцьку, 22030101, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ України у Волинській області, код банку (МФО) 803014, рахунок одержувача 31212206780002, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи в Апеляційному суді Волинської області, код 02890400, у справі за позовом ПАТ «Альфа - Банк».

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, в дохід державного бюджету 180 (сто вісімдесят) гривень витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді