Court ruling № 64020943, 11.01.2017, Kherson City Court of Kherson Oblast

Справа № 766/17531/16-ц

н/п 2-з/766/192/16

У Х В А Л А

про забезпечення позову

11.01.2016 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

за участі секретаря Камишенко Н.Л.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ПАТ «ПриватБанк», треті особи: орган опіки та піклування служби у справах дітей Корабельної районної у м.Херсоні ради, ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До Херсонського міського суду Херсонської області звернулась ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ПАТ «ПриватБанк», треті особи: орган опіки та піклування служби у справах дітей Корабельної районної у м.Херсоні ради, ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки недійсним.

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру №50 у буд.18-б по ОСОБА_4 та Мефодія у м.Херсоні.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 3ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 2ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позовної вимоги полягають у визнанні договору іпотеки квартири №50 у буд.18-б по ОСОБА_4 та Мефодія у м.Херсоні недійсним.

Зі змісту положень ст. 152 ЦПК України вбачається, що накладення арешту на майно відповідача допускається лише за умови, що майно належить відповідачу, та є необхідність саме у цьому виді забезпечення позову.

Згідно ч. 3ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Суд вважає, що заявлений вид забезпечення позову щодо накладення арешту на квартиру №50 у буд.18-б по ОСОБА_4 та Мефодія у м.Херсоні - передбачений цивільним процесуальним законодавством, а саме дія застосованих обтяжень не виходить за межі предмета позову.

При задоволенні заяви про забезпечення позову, суд також керується прецендентною практикою Європейського суду з прав людини, а саме, в рішенні Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 р., яким встановлено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, у звязку з чим, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме: накласти арешт до розгляду справи по суті на квартиру №50 у буд.18-б по ОСОБА_4 та Мефодія у м.Херсоні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ПАТ «ПриватБанк», треті особи: орган опіки та піклування служби у справах дітей Корабельної районної у м.Херсоні ради, ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.

До розгляду справи по суті накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та Мефодія у м.Херсоні.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Термін пред'явлення до виконання 1 (один) рік.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя Ю.М.Єпішин