Court ruling № 64005314, 12.01.2017, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/260/17

УХВАЛА

12 січня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної аудиторської служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консьєрж сервіс», третя особа – Державне підприємство «Держреєстри України» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 235600 грн. в дохід Державного бюджету України внаслідок порушення умов Договору від 25.04.2013 р. № 1/4

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за адміністративним позовом Державної аудиторської служби України слід відмовити.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що під час проведення контрольного заходу та зустрічної перевірки було встановлено безтоварність операцій за договором від 25.04.2013 р. № 1/4, укладеного між ТОВ «Консьєрж сервіс» (Виконавець) та ДП «Держреєстри України» (Замовник), на суму 235600 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитку) державі в особі державного підприємства, яку позивач й заявив до стягнення у позові. Також в обґрунтування позову покладено порушення з боку Виконавця робіт за договором низки його умов.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справа адміністративної юрисдикції, згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як передбачено ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку зі здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

З огляду на матеріали адміністративного позову, Державною аудиторською службою України, як суб’єктом владних повноважень, заявлено до юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Консьєрж сервіс», яке не є підконтрольною установою і Державна аудиторська служба України владних управлінських функцій відносно відповідача не здійснює.

Відповідно до п.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, підвідомчі господарським судам.

Отже, за суб’єктним складом сторін та за змістом спору справа про стягнення надмірно виплачених бюджетних коштів внаслідок порушення ТОВ «Консьєрж сервіс» умов договору підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірні відносини, які виникли між позивачем та відповідачем не є управлінськими, а спір не підсудний суду адміністративної юрисдикції, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016р. у справі № 2а-11250/10/1570, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.07.2016 р. у справі № 815/5445/15.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.109 КАС України,

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній аудиторській службі України у відкритті провадження по справі за її позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консьєрж сервіс», третя особа – Державне підприємство «Держреєстри України» про стягнення коштів.

Роз’яснити позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали справі надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В. Завальнюк