Court ruling № 64002301, 11.01.2017, Lysychansk City Court of Luhansk Oblast

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

справа № 415/154/17

провадження № 2/415/415/17

11.01.17 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Бойко С.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про визнання факту спільного проживання та прийняття спадщини,

ВСТАНОВИЛА:

10.01.2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про визнання факту спільного проживання та прийняття спадщини.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 6 ч. 2, ч.3 ст. 119 ЦПК України, а саме: позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування та позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернулася з позовом до суду про визнання факту спільного проживання та прийняття спадщини, однак зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач крім вищевказаних вимог, просить визнати за нею право власності на спадкове майно. Таким чином, позивачці необхідно визначитися, з якими позовними вимогами вона звертається до суду.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір.

Оскільки позивач звернулася з двома вимогами встановити факт постійного проживання, прийняття спадщини та визнати право власності в порядку спадкування, то і сплатити судовий збір повинна за дві вимоги, за кожну вимогу окремо.

Позовну заяву позивачем направлено до суду засобами поштового звязку 30.12.2016 р., тому відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551,20 грн.; за подання заяви у справах окремого провадження 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 275,60 грн.

Тому, позивачу слід доплатити судовий збір за вимогу про встановлення факту спільного проживання в розмірі 275,60 грн. за такими реквізитами: код ЄДРПОУ суду 05381343, код класифікації доходів бюджету 22030101, отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, № рахунку щодо сплати судового збору 31219206700051, код ОКПО отримувача 37800278, МФО 804013, банк отримувача коштів ГУ ДКСУ у Луганській області.

У роз'ясненні, що міститься в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачка, звертаючись до суду, не зазначила жодних документів, які свідчили про те, що нотаріусу надавались правовстановлюючі документи та документи, що підтверджують факт проживання позивачки на момент смерті спадкодавця та відкриття спадщини, та нотаріусом відмовлено в оформленні спадщини. Немає постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у звязку із чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав та інтересів. Позивачка взагалі не зазначає, чи зверталася вона до нотаріуса з заявою про прийняття або відмову від спадщини.

В позові позивачка зазначає, що факт спільного проживання підтверджується відповідною довідкою (Додаток №…) та показами свідків, однак з позовної заяви та доданих до неї документів не зрозуміло саме якою довідкою позивачка підтверджує факт спільного проживання разом зі спадкодавцем та показами яких свідків підтверджується цей факт.

Тому, позивачці слід надати суду відмову нотаріуса щодо оформлення спадщини та зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 138 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Про те, що подання потрібних доказів є неможливим та у позивача є складнощі з приводу подання вищевказаних доказів, в позові не зазначено. Клопотання про забезпечення доказів позивачем не заявлено.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та на підставі ч. 1 ст. 121 ЦПК України, надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 82, ч. 5 ст. 119, ч. 1 ст. 121, ст.ст. 209-210 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради про визнання факту спільного проживання та прийняття спадщини - залишити без руху, про що сповістити позивачку, надавши їй для усунення зазначених недоліків пятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху.

Розяснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позов вважатиметься неподаним і буде повернутий позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Лисичанського міського суду ОСОБА_2