ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
22 грудня 2016 року Д/800/130/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі №522/22245/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, третя особа - МПП «Альтаїр-Атаргатіс», про визнання дій незаконними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 р. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі №522/22245/15-а на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України з клопотанням про повернення судового збору в сумі 1378,00 грн., сплаченого за подання зазначеної вище касаційної скарги.
19 грудня 2016 р. клопотання ОСОБА_1 передано на розгляд судді Черпіцькій Л.Т. у зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Вищого адміністративного суду України.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність відмови у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Згідно з положеннями пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Тобто, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя повинен дати оцінку доводам касаційної скарги, порівняти їх із висновками судів, викладеними в судових рішеннях, та вирішити питання, чи є необхідність перевірити висновки судів на підставі матеріалів справи.
Разом із тим, за загальним змістом частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті та оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Таким чином, вимоги пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постановах від 12 листопада 2014 року, від 16 червня 2015 року, від 29 березня 2016 року та від 16 червня 2016 року (справи №№ 6-138цс14, № 21-619а14, 21-3893а15, 826/18825/15 відповідно).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору.
Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі №522/22245/15-а.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України Л.Т. Черпіцька
The court decision No. 63876306, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 22.12.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 522/22245/15-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: