28.12.16 Справа №6/489/205/16
(№ 2-н/489/1625/13)
УХВАЛА
28 грудня 2016 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючогосудді Губницького Д.Г., при секретарі Іваніцькій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2016 р. представник обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» звернувся з даною заявою, якою просив поновити пропущений строк для пред'явлення судового наказу 2-н/489/1625/13 до виконання, відносно боржника ОСОБА_1, посилаючись на поважність причин цьому, а саме: виконавчого листа було видано після закінчення строку на його пред'явлення.
В судове засідання сторони не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлялись.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.
За зверненням обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», судовим наказом від 26 грудня 2013 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, на користь Обласного комунального підприємства Миколаївоблтеплоенерго борг в сумі 2 448,64 грн., три проценти річних у розмірі 90,96 грн. та в рівних частинах судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп., по 57 грн. 35 коп. з кожного.
Копія судового наказу з додатками двічі направлялась боржникам, однак до суду повернуті конверти з відміткою повернення по закінченню терміну зберігання, останній конверт отриманий судом 06 серпня 2014 р. Даний судовий наказ набрав законної сили 20 серпня 2014 р., а виданий стягувачу 30 березня 2016р.
Даний наказ представник стягувача отримав особисто в той же день, про що свідчить особистий підпис на обкладинці справи. Проте, 20 квітня 2016 р. державним виконавцем відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВП №50864863 відносно боржника ОСОБА_1 в звязку з пропущенням строку предявлення до виконання.
Відповідно до п.1ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»строк виконання судового рішення становив 1 рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Добровільно судового наказу боржниками не виконано.
Відповідно до ч.1ст. 371 ЦПК Українистягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Як вбачається з матеріалів справи - строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин, а саме через видачу судового наказу стягувачеві після закінчення строку предявлення до виконання.
Отже причини з яких представник стягувача пропустив строк для пред'явлення судового наказу до виконання слід визнати поважними, а тому заяву слід задовольнити.
Керуючисьст. 371 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Поновити обласному комунальному підприємству «Миколаївоблтеплоенерго»» строк пред'явлення до виконання судового наказу № 2-н/489/1625/13, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 26 грудня 2013р. про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання відносно боржника ОСОБА_1.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в тому ж порядку і в той самий строк, який обраховується з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Д.Г. Губницький
The court decision No. 63852005, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City) was adopted on 28.12.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 489/10665/13-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: