ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 грудня 2016 року м. Київ К/800/29730/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Штульман І.В., перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2016 року вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, заявникові встановлено строк до 30 листопада 2016 року для сплати судового збору та надання належно завірених копій оскаржуваних судових рішень. Разом з тим, Міністерству оборони України відмовлено у відстроченні, звільненні чи розстроченні сплати ним судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 5 грудня 2016 року задоволено клопотання Міністерства оборони України та продовжено строк для усунення недоліків його касаційної скарги до 19 грудня 2016 року.
21 грудня 2016 року до Вищого адміністративного суду України від Міністерства оборони України надійшло платіжне доручення від 28 листопада 2016 року № 248/1393 про сплату судового збору у розмірі 661,44 гривень.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявник не усунув в повному обсязі її недоліки, оскільки оскаржувані постанова Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 липня 2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року не завірені належним чином, як це передбачено Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174, з наданих рішень, роздрукованих з Єдиного державного реєстру судових рішень, немає можливості визначити сторін по справі.
Згідно з частиною 3 статті 108 та частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Оскільки на момент постановлення даної ухвали вимоги ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 листопада 2016 року заявником в повному обсязі не виконані, а саме: не надано завірених належним чином оскаржуваних судових рішень, то є підстави для повернення касаційної скарги.
У відповідності до частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись частиною 3 статті 108, статтею 213, частиною 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 липня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України І.В.Штульман
The court decision No. 63808438, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 28.12.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 742/1885/16-а. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: