№ 63806083, 22.12.2016, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 грудня 2016 р. Справа № 802/1979/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Михайла Володимировича

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Солар" з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 24.01.2012 р. було збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 29146 грн. 00 коп. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в судовому порядку. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р. у справі № 2а/0270/2789/12, залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2012 р., якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ПП "ВКФ "Солар" про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.01.2012 р.

Контролюючий орган спрямовував суми коштів, визначені в податкових деклараціях з податку на додану вартість, на погашення боргу, який виник за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 24.01.2012 р., в звязку з чим виникли порушення правил сплати (перерахування) сум податку на додану вартість, визначених в податкових деклараціях.

Вінницькою ОДПІ було проведено камеральні перевірки, за результатами яких складено акти, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення, якими визначено грошові зобовязання з податку на додану вартість.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015р. у справі №2а/0270/2789/12 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000192350 від 24.01.2012р.

Сплачені позивачем штрафні санкції, нараховані за порушення правил сплати (перерахування) в звязку з прийняттям податкового повідомлення-рішення №0000192350 від 24.01.2012 р. були повернуті Вінницькою ОДПІ ПП "ВКФ "Солар" у повному обсязі, а відтак, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.06.2013 року форми "Ш" Вінницької об'єднаної ДПІ ДПС у Вінницькій області, № НОМЕР_3 від 17.06.2013 року форми "Ш" Вінницької об'єднаної ДПІ ДПС у Вінницькій області, № НОМЕР_4 від 06.11.2013 року форми "Ш" Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, № НОМЕР_5 від 06.11.2013 року форми "Ш" Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2012 р. у справі № 2а/0270/2789/12 у задоволенні адміністративного позову ПП "ВКФ "Солар" про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.01.2012 р., визнання протиправною та скасування вимоги відмовлено повністю.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р. залишено без змін постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2012 р.

В подальшому Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) ПДВ ПП "ВКФ "Солар", за результатами якої складено акт №367/15-212/35054788 від 20.05.2013 р. На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.06.2013 року форми "Ш", відповідно до якого визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 4513 грн. 91 коп., № НОМЕР_3 від 17.06.2013 року форми "Ш", відповідно до якого визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 10 грн. 40 коп.

Також Вінницькою ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість ПП "ВКФ "Солар", за результатами якої складено акт №776/15-212/35054788 від 21.10.2013 р. На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 06.11.2013 року форми "Ш", відповідно до якого визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 102 грн. 70 коп., № НОМЕР_5 від 06.11.2013 року форми "Ш", відповідно до якого визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3654 грн. 80 коп.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015р. у справі №2а/0270/2789/12 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000192350 від 24.01.2012р.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових декларація (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пп.76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За результатами камеральної перевірки, у відповідності до пп. 86.2 ст. 86 ПК України, у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Також, відповідно до п. 200.10 ПК України контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

ПП "ВКФ "Солар", було подано до Вінницької ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період з липня 2012 р. по жовтень 2013 р., в яких позивачем самостійно визначено суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті.

Згідно із п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1); календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2).

В силу положень п.31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Статтею 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Також п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Статтею 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За результатами камеральної перевірки складено акт № 367/15-212/35054788 від 20.05.2013 р. З акту видно, що контролюючим органом у зв`язку з порушенням правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на додану вартість ПП "ВКФ "Солар" згідно податкового повідомлення-рішення №0000192350 від 24.01.2012 р., встановлено, що позивачем несвоєчасно здійснено сплату сум податкових зобов'язань, визначених платником податку в поданих ним податкових деклараціях.

Як вбачається з акту №776/15-212/35054788 від 21.10.2013 р., камеральною перевіркою встановлено, що ПП "ВКФ "Солар" несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за податковими деклараціями: за січень 2012 року в сумі 104 грн. 00 коп. - на 482 дні, за лютий 2012 року в сумі 245 грн. 00 коп. - на 451 день; за березень 2012 року в сумі 1468 грн. 00 коп. - на 420 днів; за квітень 2012 року в сумі 2068 грн. 00 коп. - на 392 дні; за травень 2012 року в сумі 229 грн. 00 коп. - на 360 днів, за червень 2012 року в сумі 463 грн. 00 коп. на 331 день, за липень 2012 року в сумі 298 грн. 00 коп. на 300 днів, за серпень 2012 року в сумі 2121 грн. 00 коп. на 269 днів, за вересень 2012 року в сумі 3179 грн. 00 коп. на 244 дні, за жовтень 2012 року в сумі 1723 грн. 00 коп. на 211 днів, за листопад 2012 року в сумі 111 грн. 00 коп. на 181 день, за грудень 2012 року в сумі 1925 грн. 00 коп. на 152 дні, за січень 2013 року в сумі 1705 грн. 00 коп. на 120 днів, за лютий 2013 року в сумі 69 грн. 00 коп. на 92 дні, за березень 2013 року в сумі 1118 грн. 00 коп. на 60 днів, за квітень 2013 року в сумі 1448 грн. 00 коп. на 42 дні, за травень 2013 року в сумі 1027 грн. 00 коп. на 11 днів.

Разом з тим, суд з вищевикладеними висновками відповідача не погоджується, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема за період з липня 2012 року по жовтень 2013 року, були подані до Вінницької ОДПІ у встановлені законом строки, а саме: 15.08.2012 року за липень 2012 року; 14.09.2012 року за серпень 2012 року; 19.10.2012 року за вересень 2012 року; 19.11.2012 року за жовтень 2012 року, 05.12.2012 року за листопад 2016 року, 21.01.2013 року за грудень 2012 року, 19.02.2013 року за січень 2013 року, 11.03.2013 року за лютий 2013 року, 05.04.2013 року за березень 2013 року, 16.05.2013 року за квітень 2013 року, 12.06.2013 року за травень 2013 року, 11.07.2013 року за червень 2013 року, 16.08.2013 року за липень 2013 року, 18.09.2013 року за серпень 2013 року, 16.10.2013 року за вересень 2013 року, 18.11.2013 року за жовтень 2013 року.

Згідно матеріалів справи суми податкових зобов'язань, визначені платником у вищезазначених податкових деклараціях з ПДВ за період з липня 2012 року по жовтень 2013 року були самостійно сплачені позивачем відповідно: 30.08.2012 року за липень 2012 року (строк сплати до 30.08.2012 року); 14.09.2012, 17.09.2012 року за серпень 2012 року (строк сплати до 30.09.2012 року); 10.10.2012 року за вересень 2012 року (строк сплати до 30.10.2012 року); 19.11.2012 року за жовтень 2012 року (строк сплати до 30.11.2012 року), 05.12.2012 року за листопад 2012 року (строк сплати 30.12.2012 року), 18.01.2013 року за грудень 2012 року ( строк сплати 30.01.2013 року), 22.02.2013 року за січень 2013 року (строк сплати 28.02.2013 року), 11.03.2013 року за лютий 2013 року (строк сплати 30.03.2013 року), 05.04.2013 року за березень 2013 року ( строк сплати 30.04.2013 року), 16.05.2013 року за квітень 2013 року (строк сплати 30.05.2013 року), 26.06.2013 року за травень 2013 року (строк сплати 30.06.2013 року), 18.07.2013 року за червень 2013 року ( строк сплати 30.07.2013 року), 23.08.2013 року за липень 2013 року ( строк сплати 30.08.2013 року), 25.09.2013 року за серпень 2013 року (строк сплати 30.09.2013 року), 28.10.2013 року за вересень 2013 року ( строк сплати 30.10.2013 року), 25.11.2013 року за жовтень 2013 року (строк сплати 30.11.2013 року).

Тобто податкові зобов'язання з податку на додану вартість були сплачені позивачем самостійно, у сумі, що зазначена у поданих ним податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України.

Податкові зобов`язання по податкових деклараціях сплачувались позивачем вчасно, однак контролюючий орган внаслідок нарахуванння штрафних санкцій на підставі несплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного на підставі податкового повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 24.01.2012 р., яке скасовано постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015 р. у справі №2а/0270/2789/12, зараховував платежі з ПДВ по деклараціях на погашення грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0000192350 від 24.01.2012 р.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем граничних строків сплати сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість не відповідають встановленим судом обставинам.

Відтак, суд вважає, що встановлені обставини свідчать про відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачу штрафів за порушення граничних строків сплати сум грошових зобов'язань.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Вінницької обєднаної ДПІ ДПС у Вінницькій області № 003161502 від 17.06.2013 року форми "Ш", № НОМЕР_3 від 17.06.2013 року форми "Ш", податкових повідомлень-рішень Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № НОМЕР_4 від 06.11.2013 року форми "Ш", № НОМЕР_5 від 06.11.2013 року форми "Ш", а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід зазначити таке.

Згідно ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

З урахуванням викладеного приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України є нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними рішень контролюючого органу.

В даному випадку, на думку суду, строк звернення з адміністративним позовом не пропущено, оскільки його відлік починається з моменту, коли позивач дізнався про порушення його права, що пов'язано з прийняттям постанови Вищого адміністративного суду України від 20.07.2015 р. у справі № 2а/0270/2789/12.

При ухваленні рішення в даній справі суд також керувався наступним.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ч. 1 ст. 94 КАС України, в силу якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 17.06.2013 року форми "Ш" Вінницької об'єднаної ДПІ ДПС у Вінницькій області, № НОМЕР_3 від 17.06.2013 року форми "Ш" Вінницької об'єднаної ДПІ ДПС у Вінницькій області, № НОМЕР_4 від 06.11.2013 року форми "Ш" Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області, № НОМЕР_5 від 06.11.2013 року форми "Ш" Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області.

Стягнути на користь приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович