Court ruling № 63804591, 28.12.2016, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" грудня 2016 р. Справа №911/3221/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Отрюха Б.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр» на рішення господарського суду Київської області від 28.11.2016 у справі № 911/3221/16 (суддя Щоткін О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетроськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр», м. Бровари, Київська обл.,

про стягнення 496 837,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 28.11.2016 у справі № 911/3221/16 (суддя Щоткін О.В.) позовні вимоги задоволені повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр» (07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 9, код ЄДРПОУ 31648072) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) - 496 837 (чотириста дев'яносто шість тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 44 коп. заборгованості за кредитом та 7 452 (сім тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 56 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» відмовити.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Частиною 1 ст. 95 ГПК України визначено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Дослідивши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр» на рішення господарського суду Київської області від 28.11.2016 у справі №911/3221/16, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що до скарги не додано доказів надсилання її копій позивачу-публічному акціонерному товариству комерційному банку «Приватбанк», що відповідно до вищезазначеного, є підставою для повернення апеляційної скарги без розгляду.

Таким чином, заявником апеляційної скарги не дотримано вимог ч. 3 ст. 94 ГПК України щодо додання до апеляційної скарги належних доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Указане є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі- Закон).

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із апеляційних скарг на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Підпунктом 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент подання позовної заяви (03.10.2016), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр» заборгованість за кредитним договором від 12.01.2016 у розмірі 496 837,14 грн.

Отже, заявник апеляційної скарги повинен сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", тобто 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, та становить 8 197,82 грн. ( 7452,56 грн. (судовий збір за подання позовної заяви) х 110%).

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено, що всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр» було подано апеляційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.

Таким чином, товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр» судовий збір не сплачено, що є підставою, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України для повернення скаржникові касаційної скарги без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у поданій ним апеляцій скарзі взагалі відсутні посилання, як на сплату судового збору, так і на докази надіслання копії апеляційної скарги стороні у справі.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Приписами п. 4 ч.1 ст. 97 ГПК України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текс рішення господарського суду Київської області від 28.11.2016 оформлено та підписано 06.12.2016.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок (ч. 3 ст. 50 ГПК України).

Проте, як вбачається зі штемпелю поштового відділення зв'язку проставленого на конверті вказану апеляційну скаргу заявником подано до суду 20.12.2016, тобто вже після закінчення строку, встановленого для її подання, а саме 16.12.2016.

При цьому клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового акту до апеляційної скарги не подано.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Тобто, законодавчо визначено, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника. Апеляційна інстанція позбавлена можливості відновити пропущений строк подання апеляційної скарги з власної ініціативи.

Отже, подання апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення строку, враховуючи імперативні норми п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, є підставою для повернення апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Центр» на рішення господарського суду Київської області від 28.11.2016 у справі № 911/3221/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Б.В. Отрюх