Court ruling № 63757446, 22.12.2016, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження апел.суду №11-кп/790/2594/16 Головуючий 1 інстанції: Одарюк М.П.

Справа суду 1-ї інстанції № 623/4896/15-к

Категорія: ст.125 ч.1 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Шабельнікова С.К.,

суддів Ємця О.П., Каплієнка І.І.,

за участю секретаря Боровської О.В.,

прокурора Кочетова В.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12015220190001259 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 5 жовтня 2016 року про закриття кримінального провадженняза обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, закрито у звязку з фактичною відмовою потерпілого ОСОБА_3 від приватного обвинувачення у даному кримінальному провадженні.

Згідно обвинувального акту, 27.04.2003р., приблизно о 19 год, перебуваючи біля будинку №18 по вул. Чайковського в м. Ізюмі Харківської області, пов`язаних з бійкою останнього і сина ОСОБА_1К ОСОБА_4, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, наніс останньому удари кулакам по обличчю, а після того, як ОСОБА_3 впав на землю, наніс йому удари ногами по голові і тулубу, чим заподіяв ОСОБА_3, відповідно до висновку повторної комісійної судовомедичної експертизи №777/10 від 14.05.2013р. та висновку комісійної судовомедичної експертизи №45-КЕ/2016 від 03.02.2016р., тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в м`які тканини обличчя, множинних поверхневих лінійних саден у ділянці чола, щік, підборіддя, субкон`юктивальних крововиливів обох очей, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_1 просить ухвалу районного суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу апелянт вказує на те, що суд не використав всі передбачені законом методи впливу на потерпілого за неявку у судове засідання, а поведінка потерпілого не свідчить про його відмову від обвинувачення. Крім того апелянт зазначає, що заяви потерпілого про вчинення злочину не існує, а кримінальне провадження було відкрито після закінчення строків давності. Також, на думку апелянта, суд в своїй ухвалі безпідставно послався на ч.6 ст. 340 КПК України, що свідчить про наявність істотних порушень кримінального процесуального закону.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2В просить ухвалу районного суду скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу апелянт вказує на те, що суд безпідставно та всупереч вимог КПК України, закрив кримінальне провадження, оскільки поведінка потерпілого не свідчить про його відмову від обвинувачення, а навпаки заяви потерпілого свідчать про його бажання брати участь у розгляді справи.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, наполягаючи на апеляційному розгляді за відсутності захисника, думку прокурора, який заперечував проти задоволення обох апеляційних скарг, колегія суддів, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши ухвалу у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Апеляційні доводи обвинуваченого та його захисника, щодо необхідності скасування оскаржуваної ухвали внаслідок допущених судом першої інстанції істотних порушень КПК України, на думку колегії суддів не позбавлені фактичних та правових підстав.

Згідно відомостей, що є наявними у матеріалах судового провадження ухвалою (арк. 57-58) від 09.03.2016 року Ізюмського міськрайонного суд Харківської області (головуючий суддя Одарюк М.П.) обвинувальний акт за результатами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР від 17.08.2015 року за 12015220190001259 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України повертався прокурору, який складав обвинувальний акт, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Мотивувальна частина зазначеної ухвали містить висновки суду з приводу оцінки доказів обвинувачення (арк. 58), а також недоліків досудового розслідування, виходячи зі змісту предявленого обвинувачення. В подальшому, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 02.06.2016 року ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.03.2016 року було скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.

Після вирішення самовідводів та згідно протоколу нового автоматизованого розподілу (арк. 138) справа знову надійшла в провадження судді Одарюка М.П., що не узгоджується з вимогами норм ч.2 ст. 76 КПК України. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України суддя, за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 КПК України, зобовязаний заявити самовідвід.

Разом з тим, переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах апеляційних доводів сторони захисту, колегія суддів, дійшла висновку, що посилання суду на норми ч.6 ст. 340 КПК України, як на фактичну відмову потерпілого ОСОБА_3 є передчасним, оскільки в дійсності під час судового розгляду в суді першої інстанції, не відбулося настання обставин, передбачених у частинах 2 і 3 ст. 340 КПК України.

Більш того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що норми ст. 340 КПК України є спеціальними, оскільки стосуються лише випадків відмови від державного обвинувачення під час судового розгляду.

Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону, є істотними, оскільки вони безпосередньо впливають на реалізацію процесуальних прав всіх сторін під час судового розгляду, що обумовлює необхідність скасування оскаржуваного судового рішення.

Зазначені обставини свідчать про порушення у системному звязку принципу верховенства права та законності, які передбачені ст. 7 п.п. 1, 2 КПК України серед загальних засад кримінального провадження, яке за своїм змістом та формою повинно їм відповідати. Ці, а також зазначені вище, вимоги КПК України не дотримані судом першої інстанції при судовому розгляді, що свідчить про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які встановлені при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення. Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства.

З метою забезпечення належного дотримання під час судового розгляду саме цих загальних засад кримінального провадження колегія суддів вважає за необхідне призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 в суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить взяти до уваги доводи сторони захисту, щодо підстав проведення досудового розслідування , в тому числі норм ч.1 ст. 214 КПК України та строків давності, передбачених ст. 49 КК України з метою чіткого зясування процесуальної позиції обвинуваченого та його захисника.

Решту апеляційних доводів обвинуваченого, колегія суддів вважає передчасними, оскільки згідно ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407 ч. 1 п. 6; ст. 409 ч. 1 п. 3; ст. 412 ч. 1 та ч. 2 п.2, ст. 415 ч. 1 п. 1; 418, 419 та главою 2 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 задоволити.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 5 жовтня 2016 року про закриття кримінального провадженняза обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 125 КК України скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді

______ ______ ______

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7