Decision № 63702021, 14.12.2016, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/13684/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Кізюн Л.І.

Доповідач-Чобіток А.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди ,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року позивач пред»явив вказаний позов до відповідачів та зазначав, що 21.08.2014 року між ним та його батьком ОСОБА_6 було укладено договір позики, відповідно до умов якого він надав у позику ОСОБА_6 45 500 доларів США, а останній зобов»язався повернути позичені гроші до 30.09.2014 року.

В забезпечення виконання вказаних зобов»язань 21.08.2014 року вони уклали договір іпотеки, згідно з яким предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,0559 га та садовий будинок НОМЕР_1 площею 117 кв.м за адресою: Київська область, Васильківський район, Крушинська сільська рада,садове товариство «Крушинка».

Оскільки ОСОБА_6 не повернув йому позику у передбачений строк, то з метою збереження іпотечного майна надав йому довіреність , на підставі якої він за власні кошти уклав договір охорони № 5260 з охоронною фірмою ТОВ «Венбест-Охорона» садового будинку і встановив охоронну систему вартістю 7 874,40 грн..

20 червня 2015 року відповідачі ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_7 приїхали до вказаного садового будинку, зірвали замки, проникли до приміщення та повністю зруйнували охоронну систему. Після прибуття на місце події ОСОБА_7 вдарив його в обличчя та зламав окуляри.

Посилаючись на те, що сумісними протиправними діями відповідачів спричинена йому матеріальна шкода, позивач просив стягнути з них солідарно 10 954,40 грн..

РішеннямСолом»янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 2 080 грн.,а саме:вартість окулярів 1280 грн. та вартість замка та його встановлення -800 грн..

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає,що судом не звернуто уваги на те, що вказана земельна ділянка та садовий будинок придбаний в період шлюбу її та ОСОБА_6 і на даний час розглядається її позов про поділ вказаного майна, оскільки їх шлюб було розірвано 03.03.2014 року,в зв»язку з чим вона має право як співвласник користуватися цим майном. Своїми діями ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4 перешкоджали користуватися їй цим правом.

Крім того, ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря психіатра Київського міського психоневрологічного диспансеру № 5 з приводу психічного захворювання і нею подано заяву до суду про обмеження його цивільної дієздатності та призначення йому піклувальника.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі Розпорядження Васильківської районної державної адміністрації №280 від 20.11.2008 рокувласником земельної ділянки площею 0559 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресоюКиївська область, Васильківський район, Крушинська сільська рада,садове товариство «Крушинка» є ОСОБА_6, а згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно власником садового будинку НОМЕР_1, що розташований на вказаній земельній ділянці також є ОСОБА_6.

В забезпечення виконання зобов»язань за договором позики, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, 21.08.2014 року уклали договір іпотеки, згідно з яким предметом іпотеки є земельна ділянка площею 0,0559 га та садовий будинок НОМЕР_1 площею 117 кв.м за адресою: Київська область, Васильківський район, Крушинська сільська рада,садове товариство «Крушинка».

04.06.2015 року ОСОБА_6 уклав з ТОВ «ВЕНБЕСТ-ОХОРОНА» договір № 5260 - ВООП про передачу останньому під охорону садового будинку, що розташований за адресою : Васильківький р-н, с/т Куршинка, ділянка НОМЕР_1 .

ОСОБА_4, зазначаючи про те, що ОСОБА_6 не повернув йому позику у передбачений строк, то з метою збереження іпотечного майна надав йому довіреність, на підставі якої він за власні кошти уклав договір охорони № 5260 з охоронною фірмою ТОВ «Венбест-Охорона» садового будинку і встановив охоронну систему вартістю 7 874,40 грн.. Однак, 20 червня 2015 року відповідачі ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_7 приїхали до вказаного садового будинку, зірвали замки, проникли до приміщення та повністю зруйнували охоронну систему. Після прибуття на місце події ОСОБА_7 вдарив його в обличчя та зламав окуляри.

Пред»явивши даний позов ОСОБА_4 вважає, що відповідачі сумісними діями спричинили йому матеріальну шкоду , надавши на підтвердження вказаних обставин висновок по матеріалам перевірки від 27 червня 2015 року, складеним дільничним інспектором СДІМ Васильківського МВ ГУ МВС України Авраменко Ю.В., товарний чек на суму 800 грн. , вартість замка та його встановлення, чек на придбання окулярів на суму 1280 грн., комерційну пропозицію на монтажні роботи охоронно-тривожної сигналізації з загальною сумою 7 874,40 грн. .

Відповідно до Висновку від 27.06.2015 року, складеного дільничним інспектором СДІМ Васильківського МВ ГУ МВС України Авраменко Ю.В. по заявах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 « 20.06.2015 року до ЧЧ Васильківського МВ (з обслуговування міста Василькова та Васильківського району) ГУ МВС України в Київській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4, про те, що з 20.06.2015 року матір гр. ОСОБА_2, разом з братом гр. ОСОБА_5, пошкодила вхідні замки проникли до будинку в АДРЕСА_1 та пошкодили охоронну систему і нанесли тілесні ушкодження заявнику. 21.06.2015 року до ЧЧ Васильківського МВ ( з обслуговування міста Василькова та Васильківського району) ГУ МВС України в Київській області надійшло повідомлення по тел. від гр. ОСОБА_5, про те, що в АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4, спричинив тілесні ушкодження.

Під час проведення перевірки з пояснення гр. ОСОБА_4, стало відомо, що на його батька гр. ОСОБА_6, в АДРЕСА_1, зареєстрований у власності будинок разом земельною ділянкою. На даний час його заявник представляє батькові юридичні інтереси у відповідних органах також на даний час в батька з матір'ю відбувається судовий процес, стосовно розподілу майна, а саме вказаного будинку з земельною ділянкою, через те він найняв охоронну фірму «Венбест» для охорони будинку. 20.06.2015 року близько 14-50 год., спрацювала охоронна сигналізація у вказаному будинку, та працівники охорони зателефонували до заявника та повідомили про дану подію, та коли ОСОБА_4, приїхав через деякий час до свого будинку то побачив там свою матір гр. ОСОБА_2, разом з дядьком гр. ОСОБА_5, які проникли до будинку пошкодили охоронну систему, після чого гр. ОСОБА_9, вдарив його обличчя і пошкодив йому окуляри. Також гр..ОСОБА_4, вказав, що матеріальних збитків вказаними подіями йому завдано на суму 8500 гривнів, та направлення на СМЕ він отримав.

Пояснення гр. ОСОБА_4, підтвердив в своєму поясненні охоронник охоронної фірми «Венбест» гр. ОСОБА_10.

Опитана гр. ОСОБА_2,пояснила, що син винайняв без її дозволу охоронну фірму та встановив сигналізацію. 20.06.2015 року близько 14-00 год., вона разом з братом гр. ОСОБА_5, приїхали до дачного будинку зняли датчики сигналізації та зірвали замки дверей після чого приїхав її син а братвдарив його в обличчя і розбив очки.

Опитаний гр. ОСОБА_5, пояснив, що 20.06.2015 року точного часу не пам'ятає він разом з своєю сестрою гр. ОСОБА_2 приїхав до неї на дачу в АДРЕСА_1 допомогти їй по господарству, згодом до будинку приїхав його племінникОСОБА_4, з яким в сестри існують неприязні відносини стосовно розподілу вказаного будинку. Після приїзду гр. ОСОБА_4., почав конфліктувати з матір'ю та дядьком, знімав останнього на відео, а гр. ОСОБА_5, хотів вихватити телефон у племінника та не спеціально зачепив йому окуляри, після чого гр. ОСОБА_4, вдарив свого дядька пообличчю заподіявши йому тілесні чшкодження. Направлення на СМЕотримав.

Дані матеріали були надані для вивчення начальнику Васильківського МВ (з обслуговування м. Василькова та Василь, 4 району) ГУ МВС України в Київській області який після їх в а повернув вказані матеріали для розгляду та прийняття рішення згідно ЗаконуУкраїни «Про звернення громадян», і підстав для внесення до (реєстру досудових розслідувань немає.».

Зазначеним висновком перевірку по даному факту визнано закінченою з повідомленням про те, що остаточне рішення буде прийняте після проходження заявниками судово-медичної експертизи та отримання актів СМЕ та роз»ясненням заявникам їх права звернутися до суду , в порядку приватного судочинства.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 вказувала, що 03 серпня 1967 року між нею та ОСОБА_6 був укладений шлюб, який був розірваний 03 березня 2014 року. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4, позивача по справі.

Під час шлюбу нею та ОСОБА_11 було нажите спільне майно, а саме земельна ділянка, площею0559 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташована в селі Крушинка. Крушинської сільської ради, Васильківського району Київської області в садовому товаристві «Крушинка. Також за їх спільні кошти побудований садовий будинок НОМЕР_1, який розташований на вищезазначеній земельній ділянці . Оформленням документів та будівництвом будинку в основному займалася вона, що підтверджується нотаріально посвідченими довіреностями, від 18.11.2008 року та від 14.11.2012 року, відповідно до яких ОСОБА_6 уповноважив її представляти його інтереси в с/т «Крушинка», Головному управлінні земельних ресурсів, АТ «Обленерго», управлінні «Водоканал», газовій конторі щодо підключення газу до будинку та в Бюро технічної інвентаризації щодо виготовлення технічного паспорту будинку, також на представництво в Земельному відділі під час виготовлення технічної документації, присвоєння кадастрового номеру та виготовлення Державного акту на спірну земельну ділянку, тобто з усіх питань, пов'язаних з оформленням та реєстрацією права власності на спірний садовий будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою : с.Крушинка. Васильківського району, Київської області, с/т «Крушинка» НОМЕР_1.

На даний час нею подано до суду позови про поділ майна подружжя - вказаної земельної ділянки та будинку, а також про визнання недійсним договору іпотеки , укладеного 21.08.2014 року між її колишнім чоловіком та їх сином.

20.06.2015 року вона приїхала до себе на дачу за адресою : с.Крушинка. Васильківського району, Київської області, с/т «Крушинка» НОМЕР_1 разом зі своїм братом, який позивача не бив, а лише намагався взяти його мобільний телефон , бо син все знімав, та сам наступив на свої окуляри.

При цьому відповідачем надано копію ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, копію позовної заяви про визнання іпотечного договору недійним та копії довіреностей , яким ОСОБА_6 уповноважував ОСОБА_12 на оформлення документів необхідних для оформлення права власності на садовий будинок та земельну ділянку , розташовану за адресою : с.Крушинка. Васильківського району, Київської області, с/т «Крушинка» № 100 від 18.11.2008 року та від 14.11.2012 року строком дії до 14.11.2015 року.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині солідарного стягнення з відповідачів заподіяної ними шкоди майну позивача, а саме встановленому ним замку та окулярам, суд першої інстанції виходив з того, що вказані позивачем обставини підтверджуються висновком по матеріалам перевірки від 27.06.2015 року, складеним дільничним інспектором СДІМ Васильківського МВ ГУ МВС України Авраменко Ю.В.. Відмовивши в іншій частині позовних вимог, суд виходив з того, що ОСОБА_4 не надано належних та допустимих доказів того, що саме ним було сплачено вартість монтажних робіт по встановленню охоронно-тривожної сигналізації .

Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки до нього суд прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, без належного дослідження доказів наданих сторонами на підтвердження своєї позиції та з»ясування обставин справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 6 від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз»яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи ( п. 2). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими ( п. 3 ).

Встановлено, що 20.06.2015 року між сторонами стався конфлікт щодо користування ОСОБА_2 будинком, який вона вважала спільним майном подружжя та відносно якого відбувався судовий процес.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст. 58 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізучи надані сторонами докази у їх сукупності , колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_2 щодо спроби потрапити до будинку за адресою : с.Крушинка. Васильківського району, Київської області, с/т «Крушинка» НОМЕР_1 неможна визнати неправомірними , оскільки станом на 20.06.2015 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_6, існував спір щодо розподілу майна подружжя, який станом на 20.06.2015 року не був вирішений .

Будь-яких доказів того, що власник будинку, колишній чоловік ОСОБА_6 забороняв колишній дружині користуватися даним будинком, матеріали справи також не містять.

При цьому заявляючи дані вимоги, позивач належних та допустимих доказів, того, що охоронна система, замок та окуляри під час подій 20.06.2015 року були пошкоджені не надав, як не надав і доказів того, що вказана система та замок були встановлені за його кошти, враховуючи, що власником будинку є його батько, який і укладав Договір з ТОВ «ВЕНБЕСТ-ОХОРОНА» договір № 5260 - ВООП 04.06.2015 року.

Висновок по матеріалам перевірки від 27.06.2015 року, складений дільничним інспектором СДІМ Васильківського МВ ГУ МВС України Авраменко Ю.В. , колегія суддів не може взяти як доказ вимог позивача , оскільки останнім зафіксовано лише пояснення учасників конфлікту, проте вказаним висновком не встановлено факт пошкодження майна, ступінь його пошкодження, а також вину кожного учасника конфлікту.

Всі зазначені обставини у їх сукупності свідчать про безпідставність та недоведеність вимог позивача.

До того ж , заявлені вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів вартості окулярів, які , як про це зазначає позивач були пошкоджені ОСОБА_5, не відповідають п. 3 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України.

Однак на вказане суд першої інстанції уваги не звернув , що призвело до неправильного вирішення.

Та обставина, що на даний час існують судові рішення від 26.01.2016 року, 16.03.2016 року, 31.05.2016 року, якими відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог щодо розподілу майна подружжя та визнання іпотечного договору недійсним, на висновок колегії суддів не впливає, оскільки станом на 20.06.2015 року вказані справи розглянуто не було.

Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4.

Керуючи ст.ст.304,307,309,313,314,316 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове , яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -