№ 63651663, 16.12.2016, Chernivtsi District Administrative Court

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/931/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді: Дембіцького П.Д.

при секретарі: Антонюк О.В.,

за участю :

представника позивача ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернівецької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові Чернівецька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернівецькій області (позивач) просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) податковий борг в сумі 181938,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 08.11.2016 року за відповідачем обліковується борг по єдиному податку з фізичних осіб на суму 181938,66 грн., Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте конверти повертались на адресу суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, незважаючи на повернення рекомендованого поштового відправлення на адресу суду.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ід. код. НОМЕР_1) проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,58000, та взятий на облік у Чернівецькій ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області 21.08.2000 р. за № 17928 як платник податків (а.с.9).

Головним державним інспектором відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб 18.11.2014 року проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання по єдиному податку за період з ІІ по VI квартал 2013 року. За результатами перевірки 18.11.2014 року складено акт №2177/24-12-17-03-20/НОМЕР_1, який містить висновок про несплату (неперерахування) відповідачем єдиного податку, та застосування штрафної санкції в сумі 290033,16 грн. (а.с. 22).

На підставі вказаного акту, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 18.11.2016 року №0026981703 про застосування до відповідача штрафних санкцій по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 29003,16 грн. (а.с.21). Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 21.11.20114 року, що підтверджується підписом (а.с.21).

Також відповідачу надсилалась податкова вимога форми "Ф" від 18.09.2014 року №4325-25 на суму податкового боргу 64160,47 грн. (а.с.29). Однак, протягом встановлених законодавством термінів сплати заборгованості ФОП ОСОБА_2 борг не погасив. Отже, загальна сума заборгованості по єдиному податку становить 181938,66 грн.

У звязку з несплатою відповідачем в добровільному порядку вказаної заборгованості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 291.1 статті 291 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Згідно пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відповідно до абз. 2 п. 293.1. ст. 293 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал .

Пунктом 295.3. ст. 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Пункт 295.4. ст. 295 ПК України передбачає, що сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси .

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду ( п. 296.3. ст. 296 ПК України ).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси ( п. 296.4. ст. 296 ПК України).

Платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 ПК України).

Підпункт 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкових борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14.ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 57.1. ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Заборгованість виникла на підставі податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 № НОМЕР_2 від 06.05.2014 термін сплати 20.05.2014 р., № НОМЕР_3 від 28.07.2014 р. термін сплати 19.08.2014р., № НОМЕР_4 від 07.11.2014 р. термін сплати 19.11.2014 р., № НОМЕР_5 від 06.02.2015р. термін сплати 19.02.2015, які не були вчасно сплачені. Податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_6 від 18.11.2014 р., винесеного на підставі акта камеральної перевірки № 2177/24-12-17-03/НОМЕР_1 від 18.11.2014 р. та пені з 20.12.2013р. по 18.04.2014 року.

Дана сума заборгованості на сьогоднішній день являється узгодженою.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу. Зокрема, ДПІ у м. Чернівцях було направлено 25.09.2014р. податкову вимогу форми «Ю» від 18.09.2014 року № 4325-25 з повідомленням про вручення.

Пунктом 59.4. ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З матеріалів наданих позивачем видно, що заборгованість підтверджується розрахунком суми боргу, відомостями із зазначеними суми боргу в інтегрованих картках відповідача. Крім того, відповідач ОСОБА_2, ні в судовому та в адміністративному порядку не оскаржував вище вказані повідомлення - рішення, а також і податкову вимогу від 18.09.2014р. № 4325-25. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обовязковості сплати податків і зборів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу в сумі 181938,66 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 70, 86, 94, 122, 128, 158, 159, 161- 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (58000, АДРЕСА_1) до місцевого бюджету податковий борг у сумі 181938 (сто вісімдесят одну тисячу девятсот тридцять вісім) грн. 66 коп.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя П.Д. Дембіцький

Постанова в повному обсязі складена 22 грудня 2016 р. протягом п'яти робочих днів з урахуванням вихідних