№ 63626183, 21.12.2016, Bohunskyi District Court of Zhytomyr City

Справа №295/13254/16-а

Категорія 87

2-а/295/478/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Чішман Л.М.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати дії ОСОБА_3 обласного військового комісаріату щодо відмови у оформленні та наданні висновку до Міністерства оборони України для можливості виплати одноразової допомоги ОСОБА_2 протиправними, зобов"язати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат прийняти та оформити ОСОБА_2 документи для виплати одноразової грошової допомоги, подані відповідно до заяви від 27.09.2016 року та зобов"язати розглянути питання про надання Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 2 групи інвалідності з 16.08.2016 року внаслідок поранення, контузії, пов"язаних з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, у 15 денний строк з дня реєстрації всіх документів, з урахуванням того, що рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв"язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 27.07.2016 року № 3268 та висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 26.07.2016 року № 1897/Ж є належними документами, які свідчать про причини та обставини поранення, контузії ОСОБА_2, зокрема про те, що вони отримані не внаслідок протиправного діяння, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975. Крім того, просить зобов"язати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат подати звіт про виконання постанови протягом 15 днів з дня набрання постановою законної сили.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що починаючи із 20.07.1966 року по 19.07.1969 року проходив військову службу в Збройних Силах. В період із 21.08.1968 року по 26.10.1968 року проходив військову службу в Чешській республіці та приймав участь у бойових діях. 09.09.2016 року ОСОБА_3 обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 позивачу встановлено 2-гу групу інвалідності із 16.08.2016 року, яка настала внаслідок поранення, контузії повязаних із виконанням обовязків військової служби при перебування в країнах де велися бойові дії. Позивач зазначив, що 27.09.2016 року ним була подана заява до Міністерства оборони України, ОСОБА_3 ОВК через ОСОБА_3 ОМВК для виплати йому одноразової грошової допомоги згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975, як інваліду другої групи, починаючи із 16.08.2016 року.

27.09.2016 року ОСОБА_3 об'єднаний міський військовий комісаріат направив заяву ОСОБА_2 про виплату позивачу, як інваліду 2 групи, одноразової грошової допомоги та додані ним документи до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату для подальшого направлення до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, проте 30.09.2016 року ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат повернув документи позивача на доопрацювання до ОСОБА_3 ОМВК. За таких обставин позивач вважає, що відповідачем порушене його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги, у зв'язку із встановлення йому інвалідності 2 групи, яка настала внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримав адміністративний позов з підстав викладених у ньому, просив його задовольнити.

Представники відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 із 20.07.1966 року по 19.07.1969 року проходив військову службу у Збройних Силах, що підтверджується копією військового квитка серії НК №2121336.

Відповідно до довідки виданої військовим комісаром ОСОБА_3 обєднаного міського військового комісаріату №112 від 22.09.2016 року вбачається, що ОСОБА_2 в період із 21.08.1968 року по 26.10.1968 року проходив військову службу в ЧССР, де в той час велися бойові дії, та приймав участь у забезпеченні бойової діяльності військ.

Під час проходження служби позивач отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку у 1968 році), які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, що підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3268 від 27.07.2016 року, а також довідкою медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА №514860, відповідно до якої позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 16.08.2016 року.

27.09.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_3 обєднаного міського військового комісаріату із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

ОСОБА_3 обєднаного міського військового комісаріату № Г/5285 від 27.09.2016 року позивачу повідомлено, що його документи стосовно виплати одноразової грошової допомоги відправлені до ОСОБА_3 обласного військового комісаріату для подальшого направлення в Департамент фінансів МО України.

ОСОБА_3 обласного військового комісаріату №5888 від 30.09.2016 року документи ОСОБА_2 щодо виплати одноразової грошової допомоги повернута на доопрацювання, оскільки згідно із переліком документів, визначених Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. N 975 є документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не повязане із вчиненням особою злочину чи адміністративного порушення або не є наслідком вчиненню нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного спяніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1-2 ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 3 ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно п.п. 1 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975)одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (далі- Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Судом встановлено, що під час проходження служби ОСОБА_2 отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку у 1968 році), наслідком яких є рубці на шкірі, які виникли внаслідок розривної дії снаряду та могли бути спричинені у 1968 році, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №1897/Ж від 26.07.2016 року.

Саме на підставі висновку судово-медичної експертизи Центральна військово-лікарська комісія по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України прийняла рішення від 27.07.2016 року протокол № 3268, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія, та захворювання), "ТАК" , пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а тому вони є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, за таких обставин має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,17-19,69-72,158-163,167,186,254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Визнати дії ОСОБА_3 обласного військового комісаріату щодо відмови у оформленні та наданні висновку до Міністерства оборони України для можливості виплати одноразової допомоги ОСОБА_2 протиправними.

Зобов"язати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат прийняти та оформити ОСОБА_2 документи для виплати одноразової грошової допомоги, подані відповідно до заяви від 27.09.2016 року та зобов"язати розглянути питання про надання Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв"язку із встановленням 2 групи інвалідності з 16.08.2016 року внаслідок поранення, контузії, пов"язаних з виконанням обов"язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, у 15 денний строк з дня реєстрації всіх документів, з урахуванням того, що рішенням Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв"язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 27.07.2016 року № 3268 та висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 26.07.2016 року № 1897/Ж є належними документами, які свідчать про причини та обставини поранення, контузії ОСОБА_2, зокрема про те, що вони отримані не внаслідок протиправного діяння, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

Зобов"язати ОСОБА_3 обласний військовий комісаріат подати звіт про виконання постанови протягом 15 днів з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до ОСОБА_3 апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М.Чішман