№ 63602413, 21.12.2016, Bratsk District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 471/1217/16-а

Провадження №2-а/471/49/16

Номер рядка звіту 81

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2016 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Данілової Л.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Братської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни,

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Братської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни.

В своїй позовній заяві позивач просив суд визнати неправомірною бездіяльність Управління соціального захисту населення Братської районної державної адміністрації щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня протиправною, а також зобов'язати Управління соціального захисту населення Братської районної державної адміністрації здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як інваліду війни 3 групи за 2016 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є інвалідом війни 3 групи та, відповідно до чинного законодавства України, має право на одержання щороку разової грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. У 2016 році відповідач виплатив йому лише 2310, 00 грн.

Особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце її розгляду, в судове засідання не з'явились.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач надав до суду заперечення, відповідно до якого зазначив, що в 2016 році позивачу було виплачено допомогу у розмірі, передбаченому підпунктом 2 пункту 1 Постанови КМУ № 141 від 02 березня 2016 року в розмірі 2310 грн., тому їх дії повністю відповідають вимогам діючого законодавства. Позов не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1, згідно посвідчення серії Є № 132040 є інвалідом війни 3 групи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

У 2016 році Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №141 від 02 березня 2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Пунктом 2 ч.1 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: 1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент увязнення не виповнилося 14 років; 2) вязням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 2975 гривень; II групи - 2600 гривень; III групи - 2310 гривень.

Як встановлено з позовної заяви та письмових доказів, до 05 травня за 2016 рік позивачу було виплачено разову грошову допомогу в розмірі 2975 грн.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01 січня 2016 року розмір мінімальної пенсії за віком становить 1074 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи, з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно застосовано до виплати разової грошової допомоги відповідачу до 05 травня положення Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року, замість положень правового акта, що має вищу юридичну дію, а саме Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, дії відповідача по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат разової грошової допомоги позивачу до 05 травня у розмірі меншому, ніж встановлено діючою та чинною редакцією ч. 4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд вважає неправомірними, отже, порушене право підлягає поновленню шляхом зобовязання відповідача здійснити виплати позивачу, у розмірі, передбаченому чинною редакцією вищезазначеного Закону.

Такі ж висновки містяться в Постанові судової палати в адміністративних справах Верховного суду України к справі № 21-6508а15 від 10.02.2016 року, яка є обов'язковою для всіх судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідь на свою заяву про перерахунок, нарахування і виплату ОСОБА_1 одержав 18 листопада 2016 року, адміністративний позов подано до суду 02 грудня 2016 року, тому позивачем не порушено строки звернення до суду.

Керуючись ст..ст. 160-167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Братської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни - задовольнити повністю.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Братської районної державної адміністрації Миколаївської області щодо виплати у 2016 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - неправомірними.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Братської районної державної адміністрації Миколаївської області здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня як інваліду війни 3 групи за 2016 рік відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судовий збір компенсувати за рахунок держави.

Постанова може бути оскарженою у порядку ст. 186 КАС України.

Суддя - Скарницька І. Б.,