Court ruling № 63548586, 12.12.2016, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2016 р.Справа № 816/1369/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016р. по справі № 816/1369/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біопрепарат"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Біопрепарат", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002601402 від 03 серпня 2016 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 34377,52 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0002601402 від 03 серпня 2016 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволені повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Біопрепарат" з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту від 20.10.2015 № 1510/2 "Legume Тechnology Ltd", Сполучене королівство Великобританії, за період з 20.10.2015 по 05.07.2016.

За результатами перевірки складено акт № 286/16-31-14-02-08/39498056 (а. с. 6-12) від 25.07.2016 р., в якому зафіксовано факт порушення ТОВ "ТД "Біопрепарат" вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні імпортного контракту № 1510/2 від 20.10.2015 "Legume Тechnology Ltd", Сполучене королівство Великобританії, стосовно несвоєчасного надходження товару: в сумі 40 000 дол. США /1 048 544,84 грн./ на 9 днів (з 07.03.2016 по 15.03.2016); в сумі 38 860 дол. США (1 011 135,68 грн.) на 2 дні (з 14.03.2016 по 15.03.2016).

На підставі даного висновку ОСОБА_1 перевірки Головним управлінням ДФС у Полтавській області 03.08.2016 сформовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконані зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, НОМЕР_2" в розмірі 34 377 грн. 52 коп. (а. с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ТД "Біопрепарат" (покупець) уклало з нерезидентом "Legume Тechnology Ltd", Сполучене королівство Великобританії, (продавець) зовнішньоекономічний імпортний контракт № 1510/2 від 20.10.2015р., за умовами якого останнє зобов'язувалось поставляти і передавати у власність продавця добриво, отримане шляхом хімічної обробки продуктів рослинного походження азотофіксуючий інокулянт на основі стерильного торфу (виробник Компанія "Легум Технолоджи ЛТД", Об'єднане королівство Великобританії), який буде використаний у технологічному процесі та є необхідним для виробництва кінцевої продукції високо протеїнової товарної та посівної сої врожаю 2016 року, а покупець зобов'язується прийняти товар на умовах цього контракту та оплатити його (пункт 1.1 Контракту) (а. с. 16-19).

Позивач здійснив попередню оплату 07.12.2015р. в розмірі 40000 доларів США, з граничним терміном поставки товару 08.03.2016р.

До того ж, 14.12.2015р. позивач здійснив попередню оплату у розмірі 38860 доларів США, у зв'язку з чим граничним терміном поставки товару є 13.03.2016р.

На митну територію України товар усього на суму 129795,12 доларів США надійшов 24.02.2016р., що підтверджено відбитком штампу "Під митним контролем" Волинської митниці на вантажно-митній декларації (надалі ВМД) (а.с. 36).

Колегією суддів встановлено, що підставою винесення оскаржуваного рішення є спір між сторонами щодо визначення події, з настанням якої придбаний за зовнішньоекономічними контрактами товар вважається поставленим в Україну.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці, неможливе без фактичного перетину ним митного кордону України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документу, на якому проставляється відбиток штампу "під митним контролем" з відповідною датою та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону.

До того ж, перетин товаром митного кордону України, який засвідчується відбитком штампу "під митним контролем" з відповідною датою, не можна ототожнювати з пропуском товарів через митний кордон України, який здійснюється виключно після завершення митного оформлення в тому обсязі, який відповідає меті його переміщення через митний кордон України, і який підтверджується оформленою ВМД.

Приймаючи до уваги пріоритетності норм закону над нормами підзаконних нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що моментом поставки товару за імпортною операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, а не момент оформлення ВМД.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 04.07.2011р. (справа №21-136а11) та від 16.01.2012р. (справа №21-412а11).

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Приймаючи до уваги, що товар за зовнішньоекономічним контрактом № 1510/2 від 20.10.2015р. надійшов на митну територію України 24.02.2016р., фактичною датою поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом № 1510/2 від 20.10.2015р. є 24.02.2016р., а не 15.03.2016р., як вважає податковий орган.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з моменту авансової оплати 07.12.2015р. за відповідний товар 90-денним граничним терміном надходження товару визначено 08.03.2016р., а з моменту авансової оплати 14.12.2015 за відповідний товар 90-денним граничним терміном надходження товару визначено 13.03.2016р.

Таким чином, граничний строк поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом №1510/2 від 20 жовтня 2015 року позивачем не було перевищено взагалі, оскільки такий товар було поставлено в Україну на 79-й день граничного терміну надходження товару (по авансовому платежу від 07.12.2015р.) та на 72-й день граничного терміну надходження товару (по авансовому платежу від 14.12.2015р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, фіскальним органом не було надано суду доказів правомірності винесення спірного рішення, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ДФС у Полтавській області оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачу було безпідставно нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в загальному розмірі 34 377,52 грн.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2016р. по справі № 816/1369/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_1 ОСОБА_3 Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.