Апеляційний суд міста Києва
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
14 грудня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді Тютюн Т.М.,
суддів Журавля О.О., Павленко О.П.,
за участю секретарів Лашевич О.С., Сергути Г.О.,
прокурора Карпука Ю.А.,
потерпілого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100080001756 щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м.Києва, громадянина України,
що зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1,
судимого вироком Святошинського районного суду м. Києва від 20.09.2010 року
за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України
на 2 роки позбавлення волі, постановою Бориспільського міськрайонного
суду Київської області від 31.08.2011 року звільненого від покарання
на підставі п. "а" ст.3 Закону України "Про амністію у 2011 році",
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року,
у с т а н о в и л а :
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.07.2016 року ОСОБА_3 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.187 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, яке є його власністю, окрім житла.
_______
Справа № 11-кп/796/1691/2016
Категорія: ч.2 ст.187 КК України
Головуючий у першій інстанції: Новик В.П.
Доповідач: Тютюн Т.М.
Цим же вироком частково задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 і стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого 9 118 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 10 000 гривень - моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Судом прийнято рішення щодо речових доказів і про відшкодування процесуальних витрат.
В апеляційній скарзі зі змінами захисник ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції змінити, пом'якшити ОСОБА_3 покарання, застосувавши положення ст.69 КК України, та не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна. Також захисник просить змінити вирок в частині рішення про цивільний позов і зменшити суму, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, до 160 гривень.
Захисник не оспорює доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення і правильність кваліфікації його дій, однак вважає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є надто суворим. Звертає увагу на відсутність обставин, які обтяжують покарання, і що судом встановлено обставини, які його пом'якшують, як то щире каяття і часткове добровільне відшкодування завданої шкоди, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Враховуючи вказані обставини, дані про особу ОСОБА_3, незначний розмір майна, яким він заволодів, відшкодування ОСОБА_5 завданої шкоди, характер застосованого до потерпілих насильства, що не потягло тяжких наслідків, просить застосувати до обвинуваченого положення ст.69 КК України.
Що стосується шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_1, то мобільний телефон "НТС Оne" вартістю 6 000 гривень йому повернуто, а заволодіння навушниками "Beats Audio" вартістю 4 000 гривень не знайшло свого підтвердження, оскільки вони не вилучались під час кримінального правопорушення і залишились у потерпілого, про що він сам зазначив у показаннях та в цивільному позові. Отже, вважає, що ОСОБА_1 не довів, що пошкодження навушників сталося через протиправні дії ОСОБА_3 Також з долученої потерпілим квитанції № К12-232 від 21.04.2016 року і листа № К12-R-14320 вбачається, що ремонт мобільного телефону не проводився і сума 2 958 гривень є необхідними витратами на відновлювальний ремонт за попередньою діагностикою. Оскільки цими документами не доведено, що пошкодження телефону, спричинено кримінальним правопорушенням та у період, коли телефон перебував у володінні ОСОБА_3, і так само не доведено пошкодження пальта, за яке суд стягнув 2 000 гривень, і на це посилання в обвинувальному акті відсутнє, стверджує, що суд, приймаючи рішення про цивільний позов, всупереч вимогам ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якою судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, стягнув вказані суми. Оскільки обвинувачений заволодів грішми ОСОБА_1 в сумі 120 гривень та 40 гривнями, які знаходилися на рахунку сім-картки, на переконання захисника, стягненню підлягає матеріальна шкода в сумі 160 гривень.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи захисника ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пом'якшивши обвинуваченому покарання до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та зменшивши суму, яка підлягає стягненню за позовом, аналогічні доводи обвинуваченого ОСОБА_3; доводи потерпілого ОСОБА_1, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, наполягав на тому, що ОСОБА_3 є суспільно небезпечним і що саме діями обвинуваченого пошкоджено його майно; доводи прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і вмотивованим; провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що її належить задовольнити частково, з таких підстав.
Вироком суду визнано доведеним, що ОСОБА_3 вчинив розбій за таких обставин.
19 лютого 2016 року близько 19 години 25 хвилин ОСОБА_3 і невстановлена досудовим розслідуванням особа, знаходячись біля будинку № 18 на пр-ті Л. Курбаса в м. Києві, побачили раніше незнайомого ОСОБА_5, на якого вирішили вчинити напад з метою заволодіння майном, і вступили між собою у попередню змову. Реалізовуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 і невстановлена особа підійшли до ОСОБА_5 ззаду, взяли його за руки, після чого ОСОБА_3 дістав ніж та, погрожуючи його застосуванням, витягнув з правої кишені куртки потерпілого мобільний телефон "Samsung G0531H" вартістю 4 000 гривень. Після цього ОСОБА_3 і невстановлена особа залишили місце злочину, а майном потерпілого розпорядились на власний розсуд.
Крім того, 20 лютого 2016 року близько 0 годин 30 хвилин ОСОБА_3 і невстановлена досудовим розслідуванням особа, знаходячись біля будинку № 6-а на вул. Жолудєва в м. Києві, побачили раніше незнайомого ОСОБА_1, на якого вирішили вчинити напад з метою заволодіння майном, і вступили між собою у попередню змову. Реалізовуючи злочинний умисел, ОСОБА_3 і невстановлена особа підійшли до ОСОБА_1 ззаду, взяли його за руки та повалили на землю. Після цього ОСОБА_3 дістав ніж та, погрожуючи його застосуванням, витягнув з кишень верхнього одягу ОСОБА_1 його особисті речі: мобільний телефон "НТС Оne" вартістю 6 000 гривень з сім-карткою оператора мобільного зв'язку "Life" вартістю 20 гривень та грішми на рахунку в сумі 40 гривень, навушники "Вeats Audio" вартістю 4 000 гривень, грошові в сумі 120 гривень, а всього майно загальною вартістю 10 180 гривень. Після цього ОСОБА_3 і невстановлена особа залишили місце злочину, а майном потерпілого розпорядились на власний розсуд.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, підтверджуються сукупністю наявних у ньому доказів, і ніким з учасників судового провадження не оспорюються. Тому колегія суддів не переглядає їх відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України.
За встановлених судом фактичних обставин кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб особою, яка раніше вчинила розбій, - є вірною.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли зміну або скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Що стосується доводів в апеляційній скарзі про суворість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував, що вчинений злочин є тяжким, особу винного, який має судимість за злочин проти власності, на час вчинення кримінального правопорушення не працював, позитивно характеризується за місцем проживання, а також обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданих збитків, і відсутність обставин, що його обтяжують, у тому числі ті дані й обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі захисника.
Колегія суддів звертає увагу і на те, що до обвинуваченого вже застосовувалися положення ст.69 КК України за попереднім вироком і акт амністії, у зв'язку з чим він нетривалий час відбував покарання, однак належних висновків для себе не зробив і вчинив поспіль два розбійних напади, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення.
На переконання колегії суддів, призначене ОСОБА_3 основне покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк за санкцією закону України про кримінальну відповідальність, за яким його засуджено, та додаткове покарання будуть необхідними й достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами, і є справедливим, навіть з урахуванням доводів захисника.
А тому підстави для пом'якшення покарання із застосуванням положень ст.69 КК України з призначенням основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.187 КК України, на не призначення додаткового покарання, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, відсутні.
Не знайшли свого підтвердження і доводи захисника про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також порушення судом вимог кримінального процесуального закону в частині рішення про цивільний позов.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_1 подав цивільний позов, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь 9 434 гривні 55 копійок матеріальної шкоди і 30 000 гривень моральної шкоди, завданої діями обвинуваченого. Потерпілий зазначав, що матеріальна шкода складається з: вартості навушників "ВeatsAudio" - 4 000 гривень, якими ОСОБА_3 та невстановлена особа не заволоділи, однак пошкодили без можливості відновлення; коштів на рахунку сім-карти в сумі 40 гривень та особистих коштів у сумі 120 гривень; вартості ремонту мобільного телефону "НТС Оne", який потребував заміни деталей, - 2 958 гривень; вартості пошкодженого пальта - 2 000 гривень; витрат на лікування в сумі 316 гривень 55 копійок.
За показаннями потерпілого, ОСОБА_3 та незнайомий чоловік, застосовуючи до нього насильство, повалили на землю та перевіряли вміст кишень. Оскільки він чинив опір, почалася бійка, в ході якої обвинувачений вихопив ніж та погрожував йому. Побоюючись за своє життя, вимушений був віддати власні речі - мобільний телефон та гаманець, з якого ОСОБА_3 забрав гроші та викинув. Також під час бійки було пошкоджено його навушники і порізане ножем пальто. Коли повернули телефон, він також був пошкоджений і потребував ремонту.
На підтвердження характеру та розміру завданої майнової шкоди потерпілий надав світлини пошкодженого одягу і навушників, роздруківки з сайтів щодо вартості цього майна, лист сервісного центру № К12-R-14320 стосовно вартості ремонту телефону.
Під час судового розгляду потерпілий позов підтримав, а обвинувачений позов у частині вимог майнового характеру визнав повністю.
Суд першої інстанції встановивши, що неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_1 було завдано майнової та моральної шкоди, частково задовольнив позовні вимоги майнового характеру, за виключенням витрат на лікування, а також належним чином мотивував свої висновки при визначенні розміру моральної шкоди, зокрема, врахував характер і обсяг завданих потерпілому страждань у зв'язку із спричиненням йому тілесних ушкоджень, а також вік, стан здоров'я і майновий стан обвинуваченого.
Оскільки предметом злочинного посягання за ст.187 КК України є майно особи, а також її життя і здоров'я, то розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням майна, не є обставиною, яка підлягає доказуванню під час досудового розслідування, і про це не зазначалось в обвинувальному акті. А тому твердження захисника, що суд першої інстанції нібито вийшов за межі висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, є надуманими.
За таких обставин прийняте судом першої інстанції рішення відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості і підстав для зміни вироку в частині рішення про цивільний позов і задоволення апеляційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.
Водночас, формулюючи визнане доведеним обвинувачення по факту нападу на ОСОБА_1, суд виклав у вироку, однак не взяв до уваги показання потерпілого про те, що ОСОБА_3 разом з іншим чоловіком заволоділи належним йому телефоном та гаманцем з грішми, а навушники і пальто було пошкоджено в процесі бійки, оскільки потерпілий чинив опір.
Про те, що навушники у потерпілого він не забирав, і що вони були поламані на місці події, повідомляв у судовому засіданні і обвинувачений, і його показання про це також викладені у вироку.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, на що обґрунтовано вказує захисник, оскільки суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, що є підставою згідно з ст.ст.409, 411 КПК України для зміни вироку шляхом виключення з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним по факту нападу на ОСОБА_1, дані про заволодіння ОСОБА_3 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою навушниками потерпілого "Beats Audio" вартістю 4 000 гривень, уточнення загального розміру майнової шкоди, завданої ОСОБА_1, яка становить 6 180 гривень, і частково задоволення апеляційної скарги захисника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 липня 2016 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Виключити з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним по факту нападу на ОСОБА_1, дані про заволодіння навушниками потерпілого "Beats Audio" вартістю 4 000 гривень і уточнити загальний розмір майнової шкоди, завданої ОСОБА_1, яка становить 6 180 гривень.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання попереднє ув'язнення з 23 лютого 2016 року по 14 грудня 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ТютюнТ.М. Журавель О.О. ПавленкоО.П.
The court decision No. 63503192, Kyiv City Court of Appeal was adopted on 14.12.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 759/5540/16-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: