№ 63480310, 15.12.2016, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа№ 910/1689/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

При секретарі судового засідання: Пугачовій А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 15.12.2016 року по справі №910/1689/16 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 року

у справі №910/1689/16 (суддя - Трофименко Т.Ю.)

за позовом Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген

Україна"

до відповідача -1 Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на

стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец Ком

Транс"

про визнання недійсними рішень та зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (відповідача-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (відповідача-2) про:

- визнання недійсними рішення комітету конкурсних торгів Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про відхилення Пропозиції конкурсних торгів Приватного підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна", оформленого протоколом засідання комітету конкурсних торгів від 02.12.2015;

- визнання недійсними рішення комітету конкурсних торгів Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про результати проведення процедури закупівлі;

- зобов'язання Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" вчинити дії, а саме: допустити до оцінки Пропозицію Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна" та провести повторну оцінку Пропозицій конкурсних торгів, що надійшли до участі у процедурі закупівлі;

- визнання недійним договору № 143-В-АМПУ-15, укладений 28.12.2015, укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контракшн Машинері".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 № 910/1689/16 у задоволенні позовних відмолено, як заявлених необґрунтовано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 28.03.2016, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 № 910/1689/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

ДП "Адміністрація морських портів України (відповідач-1) у відзиві просить колегію суддів залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 № 910/1689/16 залишити без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог діючого законодавства України.

ТОВ "Констракшн Машинері" та ТОВ "Спец Ком Транс" не скористалися своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надали колегії суддів письмові відзиви на скаргу позивача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.

У останнє судове засідання від 15.12.2016 представники відповідача-2 та третьої особи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про їх належне повідомлення свідчать залучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення.

Відповідно до абз.3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 встановлено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За пунктом 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої постанови пленуму ВГСУ.

Враховуючи, що присутні представники позивача та відповідача-1 не заперечували проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представників відповідача-2 та третьої особи, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09.10.2015 Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (замовником, відповідачем-1) було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів про закупівлю товару: "Машини інші для переміщування, планування, профілювання, розроблення, вирівнювання, трамбування, ущільнювання та виймання грунту, корисних копалин або руд (зокрема бульдозери, механічні лопати та дорожні котки)" за кодом ДК 016:2010 28.92.2 (Віброкоток дорожній тандемний).

Кінцевий строк для подання пропозицій конкурсних торгів визначено - 09.11.2015 о 10:00.

Також, замовником було розроблено, затверджено та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу документацію конкурсних торгів (ДКТ) у відповідності до ст. 22 Закону України "Про здійснення державних закупівель) (зі змінами станом на 15.09.2015).

11.09.2016 о 14:00 відбулось розкриття конкурсних пропозицій. Відповідно до протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій від 09.11.2015 замовником отримано три конкурсні пропозиції, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракшн Машинері", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Ком Транс" та Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна".

За результатами розгляду конкурсних пропозицій учасників торгів комітетом з конкурсних торгів Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" було прийнято рішення, оформлене протоколом від 02.12.2015, відповідно до якого відхилено пропозицію Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна" на підставі п.3 ч. 1 ст. 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель"; допущено до оцінки пропозиції конкурсних торгів Товариство з обмеженою відповідальністю "Контракшн Машинері" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец Ком Транс".

Листом вих. № ККТ-2 від 04.12.2015 відповідачем-1 було повідомлено позивача про відхилення його конкусної пропозиції у зв'язку з тим, що:

- в порушення вимог п. 2 Розділу III до ДКТ, учасником надано пропозицію конкурсних торгів, що не відповідає формі № 2 до Документації конкурсних торгів (далі - ДКТ);

- в порушення додатку № 3 та додатку № 7 до ДКТ учасником надано конкурсну форму "Основні умови, які обов'язково будуть включені до договору" пункти якої не відповідають пунктам додатку № 7 до ДКТ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що рішенням комітету конкурсних торгів Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", яке оформлено протоколом від 02.12.2015р., неправомірно та безпідставно відхилено конкурсну пропозицію Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна", у зв'язку з чим наступні рішення, прийняті при проведенні конкурсних торгів, є недійсними, оскільки вчинені з порушенням прав та законних інтересів позивача, не відповідають законодавству про здійснення державних закупівель.

Суд першої інстанції, оцінюючи подані сторонами докази, взявши до уваги ствердження та заперечення обох сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Зазначені правовідносини з проведення відкритих торгів про закупівлю товару регулюються Законом України "Про здійснення державних закупівель" зі змінами та доповненнями від 15.09.2015 (далі - Закон).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1 мільйон 500 тисяч гривень.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать замовники, визначені в пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності".

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про здійснення державних закупівель" встановлено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; двоступеневі торги; запит цінових пропозицій; попередня кваліфікація учасників; переговорна процедура закупівлі.

При цьому, відповідно до ст. 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів пропозиції конкурсних торгів мають право подавати всі зацікавлені особи.

Основні умови, які повинна містити документація конкурсних торгів, та порядок її оформлення встановлені ст. 22 Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону Документація конкурсних торгів може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Документація конкурсних торгів має містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів та не впливають на зміст пропозиції, а саме - відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на окремих документах, технічні помилки та описки.

Статтею 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо учасник: не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 цього Закону; не погоджується з виправленням виявленої замовником арифметичної помилки; не надав забезпечення пропозиції конкурсних торгів, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; наявні підстави, зазначені у статті 17 та частині сьомій статті 28 цього Закону; пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Пунктом 2 розділу ІІІ Документації конкурсних торгів визначено, що пропозиція конкурсних торгів, яка подається учасником процедури закупівлі повинна складатися з:

- пропозиції конкурсних торгів згідно Додатку № 2 до цієї Документації конкурсних торів;

- документів, наданих у складі пропозиції конкурсних торгів згідно з Додатком №3 цієї Документації конкурсних торгів та оформлених згідно з Додатком № 3 та Додатком № 4 цієї документації конкурсних торгів.

У пункті 1 розділу ІІІ ДКТ "Оформлення пропозиції конкурсних торгів" зазначено, що помилки, що пов'язані з оформленням пропозиції конкурсних торгів, та не впливають на зміст попозиції (пункт 2 розділ ІІІ, цієї Документації конкурсних торгів), а саме - відсутність нумерації сторінок, підписів, печаток на коремих документах, технічні помилки та описки вважаються формальними (несуттєвими), та не призводять до відхилення пропозиції учаасника.

При відхиленні пропозиції Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна" Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" на піставі невідповідності пропозиції конкурсних торгів додатку № 2 до Документації конкурсних торгів, відповідач-1 керувався тим, що пропозиція конкурсних торгів має містити назву "Конкурсна форма "Пропозиція", а не назву "Пропозиція".

Однак, місцевим господарським судом визнано такі твердження відповідача необґрунтованими, оскільки відсутність у назві даного документа слів "Конкурсна форма" є несуттєвою (технічною) помилкою позивача, яка не впливає на зміст самої пропозиції конкурсних торгів, а сам документ "Пропозиція" в іншому за змістом та формою повністю відповідає додатку № 2 розділу ІІІ до ДКТ.

При відхиленні відповідачем-1 пропозиції позивача було також зазначено, що останнім, в порушення додатку № 3 та додатку № 7 до ДКТ, надано конкурсну форму "Основні умови, які обов'язково будуть включені до договору" п. 5.9. якої не відповідає пункту 5.9. додатку № 7 до ДКТ.

Так, позивачем було подано документ "Основні умови, які обов'язково будуть включені до договору" який містить пункт 5.9. наступного змісту: "Разом з поставкою (передачею) Товару Постачальник передає Покупцю: керівництво з експлуатації українською мовою; засвідчену копію сертифікату та/або декларації відповідності, виданого державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики чи уповноваженим на це органом, якщо даний товар підлягає обов'язковій сертифікації; транзитний номерний знак; акт приймання-передачі товару; видаткову накладну; усі необхідні документи, потрібні для поставки техніки в органах Держтехнагляду.

В той же час, у п. 5.9. додатку № 7 до ДКТ зазначено такий перелік документів: паспорт на товар; керівництво з експлуатації українською мовою; інструкція з ремонту основних вузлів і агрегатів товару на російській або українській мові; засвідчену копію сертифікату відповідності, виданого державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики чи уповноваженим на це органом; транзитний номерний знак; акт приймання-передачі товару; видаткову накладну; довідку-рахунок.

У додатку № 7 до ДКТ зазначено, що конкурсна форма "Основні умови, які обов'язково будуть включені до договору" подається у вигляді, наведеному у даному додатку. Учасник не повинен відступати від даної форми.

Враховуючи викладене, твердження відповідача в цій частині є обґрунтованими, оскільки позивачем змінено зміст конкурсної форми "Основні умови, які обов'язково будуть включені до договору", а саме, виключено з переліку документів, передбачених п. 5.9. конкурсної форми "Основні умови, які обов'язково будуть включені до договору" паспорт на товар; інструкція з ремонту основних вузлів і агрегатів товару на російській або українській мові; довідку-рахунок, а також визначено, що позивач може передати засвідчену копію сертифікату та/або декларації відповідності, хоча в п. 5.9. додатку № 7 до ДКТ відповідачем-1 визначено, що разом з товаром має бути передано саме засвідчена копія сертифікату відповідності.

Крім того, зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 29 та ч. 3 ст. 22 Закону вбачається, що невідповідність пропозиції конкурсних торгів умовам документації конкурсних торгів є не лише ненадання документів, визначених ДКТ, а й неналежне оформлення чи невідповідність усіх або будь-якого з документів вимогам документації конкурсних торгів, у разі, якщо дані недоліки впливають зміст таких документів, є підставою для відхилення пропозиції конкурсних торгів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що подана позивачем на розгляд комітету з конкурсних торгів ДП "Адміністрація морських портів України" пропозиція, конкурсна форма "Основні умови, які обов'язково будуть включені до договору" якої не відповідала всім вимогам документації конкурсних торгів, а отже, була правомірно відхилена відповідачем-1 з посиланням на приписи п.3 ч.1 ст. 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель", є такою, що не в повному обсязі відповідає визначеній замовником документації конкурсних торгів.

Слід звернути увагу, що відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 28 Закону замовник проводить оцінку пропозицій конкурсних торгів, які не було відхилено згідно з цим Законом. Замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів, яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів.

Відтак, з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсними рішення комітету конкурсних торгів Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про відхилення Пропозиції конкурсних торгів Приватного підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна", оформленого протоколом засідання комітету конкурсних торгів від 02.12.2015 та визнання недійсними рішення комітету конкурсних торгів Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про результати проведення процедури закупівлі вірно визнано необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про зобов'язання ДП "Адміністрація морських портів України" вчинити дії, а саме: допустити до оцінки Пропозицію Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна" та провести повторну оцінку Пропозицій конкурсних торгів, що надійшли до участі у процедурі закупівлі.

Зважаючи на те, що вказані позовні вимоги є похідними від вимоги щодо визнання недійним рішення комітету конкурсних торгів ДП "Адміністрація морських портів" про відхилення пропозиції конкурсних торгів Приватного підприємства за стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна", яке визнано законним, відповідно у задоволені похідної вимоги про зобов'язання вчинити відповідні дії - слід відмовити.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання недійним договору № 143-В-АМПУ-15, що укладений 28.12.2015, укладеного між ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Контракшн Машинері", відзначив про таке.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Позивач, обгрунтовуючи підстави для визнання недійсним рішення комітету конкурсних торгів Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про результати проведення процедури закупівлі, зобов'язання відповідача-1 допустити Конкурсну пропозицію позивача та провести повторну оцінку Пропозицій конкурсних торгів, що надійшли для участі у процедурі закупівлі, визнання договору № 143-В-АМПУ-15 недійсним, стверджував про те, що відхилення відповідачем-1 пропозиції конкурсних торгів є неправомірним і подальші пов'язані рішення замовника вчинені з порушенням прав і законних інтересів позивача та не відповідають законодавству про здійснення державних закупівель.

В той же час, слід зауважити, що позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували той факт, що спірний договір суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; позивачем не доведено відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутності вільного волевиявлення та невідповідності його внутрішній волі учасника спірного правочину; не довідено не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку правові підстави для визнання недійсним договору № 143-В-АМПУ-15, укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Контракшн Машинері" від 25.12.2013 відсутні, рішення місцевого господарського суду в цій частині є законним та обґрунтованим.

Обґрунтованих заперечень, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі в апеляційній скарзі позивачем не наведено. Доводи апеляційного оскарження базуються на тих же ствердженнях та поясненнях, яким вже надано правову оцінку.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини другої ст. 129 Конституції України та статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом "Віртген Україна" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 № 910/1689/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1689/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна