Court ruling № 63406574, 13.12.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 грудня 2016 року м. Київ К/800/31187/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 р.

у справі № 820/9593/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ Х»

до Східної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

та Державної фіскальної служби України

про визнання неправомірними дій, зобов’язанн вчинити певні дії, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ Х» звернулось до суду з позовом до Східної об’єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Державної фіскальної служби України, у якому просило: визнати протиправними дії відповідачів щодо нереєстрації податкових накладних і розрахунків корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних позивача за червень-липень 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати відповідачів прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання податковим органом податкові накладні позивача, а також розрахунки корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2016 р., позов задоволено частково.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відмова податкового органу в прийнятті податкових накладних є необґрунтованою та протиправною, однак належним та достатнім способом захисту прав позивача є саме зобов’язання відповідача2 прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання податковим органом податкових накладних.

Державна фіскальна служба України подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій частині задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням строку до 16.12.2016 р. для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 16.11.2016 р.

Відповідно, на виконання зазначеної ухвали скаржник виправив вказані недоліки, в межах встановленого строку.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова