Court ruling № 63406038, 14.12.2016, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

У Х В А Л А

Справа № 670/732/16-а

14 грудня 2016 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1, розглянувши клопотання Новоушицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Новоушицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання протиправними дії відповідача та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до постанови Віньковецького районного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги відповідача вимогам ч.6 статті 187 КАС України, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк до 23 грудня 2016 року усунути недоліки апеляційної скарги, надавши докази сплати судового збору.

12 грудня 2016 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що у встановлений ухвалою суду від 01 грудня 2016 року строк усунути виявлені недоліки апеляційної скарги не має можливості, в зв'язку з відсутністю коштів на рахунку апелянта.

Згідно ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

Звертаю увагу апелянта на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір від 23.01.2015 № 2, де роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Дана правова позиція також визначена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору.

В даному випадку відсутність коштів на рахунку управління не є обгрунтованою підставою для відстрочення сплати скаржником судового збору, оскільки відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Вказана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 28.09.2015 року у справі №21-549а15, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015 року у справі № К/800/43388/15 та від 05.10.2015 року у справі № К/800/42297/15.

Зі змісту заявленого клопотання вбачається, що відповідач як підставу неможливості вчасно сплати судовий збір вказує відсутність відповідних коштів на рахунку управління. Водночас, належних і допустимих доказів відповідач суду не надав, тому клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 88, 165, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання Новоушицького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Суддя-доповідач ОСОБА_1