№ 63405015, 06.12.2016, Odesa Commercial Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р.Справа № 915/729/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Лисенко В.А., Діброви Г.І.

за участю секретаря судового засідання Молодова В.С.,

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №01/53-633 від 28.12.2015р., ОСОБА_2 за довіреністю №01/53-849 від 13.06.2016р.,

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №580 від 30.12.2015р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016р.

у справі №915/729/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогоспо-дарського підприємства "Нібулон",

про стягнення 5.149,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі ПАТ "Миколаївобленерго") звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - ТОВ "Нібулон") про стягнення заборгованості за перевищення договірної (договір №44/1688 від 15.08.2011р.) величини електричної потужності у березні 2016 року у розмірі 5149,47 грн. (а.с. 3-5).

Позивач зазначає, що на обєкті відповідача за адресою вул. Каботажний узвіз, 2/1 16.03.2016р. було зафіксоване перевищення договірної величини потужності електроенергії. На підтвердження позовних вимог посилається, зокрема, на договір №44/1688 від 15.08.2011р., повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності на березень 2016р., акт №1/000750 від 16.03.2016р. з контролю електричної потужності, рахунок №44/1688/3/1 від 31.03.2016р., пояснення інспектора від 30.08.2016р., Правила користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N28 від 31.07.1996р.

Відповідач не визнає позовні вимоги з тих підстав, що акт №1/000750 від 16.03.2016р. з контролю електричної потужності не є належним та допустимим доказом на підтвердження перевищення відповідачем договірних величин електричної потужності (а.с.31-33).

Позивач проти усіх доводів відповідача, що викладені у відзиві, заперечує повністю, надавши 02.09.2016р. до суду відповідні заперечення (а.с.64-67).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016р. (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволено, стягнуто з відповідача 5.149,47 грн. боргу за перевищення договірної величини електричної потужності у березні 2016 року (а.с.116-121).

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач дійсно перевищив договірні величини електричної потужності на обєкті за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 всупереч умовам договору №44/1688 від 15.08.2011р.

Не погоджуючись із винесеним рішенням господарського суду ТОВ "Нібулон" звернулось до суду із апеляційною скаргою (а.с.129-133).

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що місцевий господарський суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права.

ПАТ "Миколаївобленерго" надало відзив на апеляційну скаргу, у якому вважає рішення місцевого господарського суду винесеним при повному дослідженні обставин справи та із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційний суд залишити рішення господарського суду Одеської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає акт №1/000750 від 16.03.2016р. з контролю електричної потужності складеним у відповідності до Правил користування електричною енергією (а.с.143-147).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а з огляду на положення ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено матеріалами справи, 15.08.2011р. між ПАТ "Миколаївобленерго", як постачальником, та ТОВ "Нібулон", як споживачем, було укладено договір №44/1688 про постачання електричної енергії (далі Договір), згідно розділу 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 2497 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (а.с. 10-14).

Точка продажу електричної енергії по кожному обєкту споживача визначається додатком №8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін". Приєднана потужність у точках підключення становить 2497 кВт.

Відповідно до п.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До Договору укладались додаткові угоди, а саме: від 24.07.2013р., від 18.06.2015р. (а.с.27, 17 зворотній бік).

Додаткові угоди та Договір підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Пунктом 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 2.1 Договору зазначено, що під час виконання умов цього .договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобовязуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно пп.2.3.2 Договору, споживач зобовязався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки згідно додатку №2 "Перелік обєктів споживача".

У відповідності до пп.2.3.3 та пп.2.3.4 Договору, відповідач зобовязався оплачувати позивачеві вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №10 "Порядок розрахунків" та №4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком №5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до п.5.3 Договору договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на годину максимуму навантажень енергосистеми окремо для кожного обєкта з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт і більше, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності, та доводяться постачальником не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду письмовим повідомленням, яке є невідємною частиною Договору. Для споживачів, які розраховуються за електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, договірні величини споживання електричної потужності визначаються на рівнях, заявлених споживачем згідно п.5.1 цього Договору. У разі, якщо споживач на підставі двостороннього акту має погоджену технологічну броню електропостачання, договірна величина споживання електричної потужності в години максимуму навантаження має бути не нижче обумовленої відповідним актом екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання.

Згідно пп.4.2.2 Договору споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужності 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт. год. і більше.

За умовами додатку №1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до Договору сторони встановили, що споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових платежів) і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді та друкуються в газеті "Южная правда" чи інших друкованих виданнях (а.с.15).

Згідно п.6 додатку №10 "Порядок розрахунків" до Договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач оплачує позивачеві нараховані відповідно до ст.26 Закону України "Про електроенергетику" санкції протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N28 від 31.07.1996р. (далі - ПКЕЕ).

Пунктом 4.1 ПКЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами. Споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену цьому споживачу відповідно до умов договору.

У відповідності до п.4.6 ПКЕЕ постачальник електричної енергії доводить споживачам граничні величини споживання електричної потужності в години контролю максимального навантаження енергосистеми відповідно до законодавства України та умов договору. Ці величини встановлюються для об'єктів споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше і середньомісячним споживанням 50 000 кВт/рік та більше, виходячи з режиму роботи об'єднаної енергетичної системи України, і доводяться до відома споживачів окремими письмовими повідомленнями не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Це письмове повідомлення є невід'ємною частиною договору. Періоди контролю максимумів навантаження встановлюються відповідно до нормативних документів і згідно з умовами договору доводяться до споживачів письмовим повідомленням, яке є додатком до договору. Загальна тривалість періодів контролю максимального навантаження має не перевищувати 6 годин на добу.

Згідно п.6.15 ПКЕЕ перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності.

Керуючись п.4.6 ПКЕЕ та у відповідності до п.5.3 Договору позивач повідомленням №04-23/2-407 від 21.01.2016р. встановив відповідачу в точці обліку електроенергії договірну величину електричної потужності на період контролю в години ранкового та вечірнього максимуму навантаження енергосистеми на березень 2016 року: ранок 461 кВт, вечір 478 кВт (а.с.21).

А з огляду на положення п.4.6 ПКЕЕ вказане повідомлення є невідємною частиною Договору.

16 березня 2016 року в порядку п.6.15 ПКЕЕ складений акт №1/000750 з контролю електричної потужності, згідно якого вбачається, що при перевірці дотримання споживачем договірних (граничних) величин електричної потужності у відповідача зафіксовано перевищення договірної граничної величини споживання електричної потужності у години ранкового максимуму енергосистеми з 8:30 до 10:30 годин за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1, встановлено перевищення вказаних величин, а саме на 179,8 кВт (а.с.22).

Так, відповідачу була нарахована двократна вартість перевищеної граничної величини електричної потужності, яка скала 5.149,47 грн., що відповідає вимогам ч.7 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", та виставлений рахунок № 44/1688/3/1 від 31.03.2016р. (а.с.23).

Однак, вказана заборгованість відповідачем сплачена не була.

Відповідач вказує, що акт не відповідає Методиці проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України, з огляду на що слід зазначити наступне.

Наказом №241 Міністерства палива та енергетики України від 19.05.2003р. затверджено Методику проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України (далі - Методика).

Акт з контролю електричної потужності від 16.03.2016р. був оформлений у відповідності до Методики згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.4, за результатами контрольних вимірів фактичної електричної потужності контролююча особа склала акт встановленого зразка у 2-ох примірник, один з яких був наданий споживачу.

Відповідач також стверджує, що на обєкті за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 не прийнято в промислову експлуатацію автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії.

Однак, колишнім власником обєкту за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 (колишня вул.Портова, 2) було ВАТ "Суднобудівний завод "Лиман", якому ПАТ "Миколаївобленерго" здійснювало поставку електричної енергії на підставі договору №44/5386 від 26.09.2009р., відповідно до умов якого (додаток №2) точка обліку електроенергії була обладнана двома засобами обліку: лічильники №36118582 та №36125845 (а.с.68-71).

Наявність даних лічильників підтверджується актами контрольного огляду від 09.07.2013р. №1/000004 та №1/000005, які проводились у звязку з розірванням договору про постачання електроенергії з ВАТ "Суднобудівний завод "Лиман" (а.с.72,73).

При укладенні договору про постачання електричної енергії на даний обєкт з новим власником ТОВ "Нібулон" технічного переобладнання системи електропостачання в точці обліку не відбувалось, облік електричної енергії здійснюється за допомогою лічильників №36118582 та №36125845 з моменту укладення додаткової угоди від 24.07.2013р. до Договору, що підтверджується додатком №2 до Договору. Дані лічильники є багатофункціональними, крім комерційного обліку електричної енергії, вони обладнані функцією автоматичного зчитування отриманих даних з подальшим архівуванням інформації (а.с.84-85).

Відповідно до п.1.10 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, що затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013р. №32, у разі зміни форми власності чи власника електроустановки за умови, що це не призведе до зміни технічних параметрів та вимог до категорії з надійності електропостачання цієї електроустановки, нові технічні умови не видаються.

Так, точка обліку за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 обладнана системою комерційного обліку електроенергії з 02.03.2011р., що підтверджується актом про введення в промислову експлуатацію (а.с.74).

На обєкті відповідача за адресою: м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 2/1 встановлені лічильники обліку електричної енергії, які зберігають інформацію у первинній базі даних засобів обліку у вигляді 30-хвилинних профілів споживання електроенергії,надалі інформацію зберігається системою АСКОЕ товариства.

Відповідно до п.1.2 ПКЕЕ автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) сукупність обєднаних в єдину функціональну метрологічно-атестовану систему локального устаткування збору і обробки даних засобів (засобу) обліку, каналів передачі інформації та пристроїв приймання, обробки, відображення та реєстрації інформації.

Згідно п.3.14 ПКЕЕ прийняті в промислову (постійну) експлуатацію ЛУЗОД або АСКОЕ мають використовуватись для проведення комерційних розрахунків.

Крім цього, відповідач використовує дані АСКОЕ при наданні актів про використану електричну енергію за кожний розрахунковий період у відповідності до п.6.13 ПКЕЕ, що підтверджується актами та витягами з особового рахунку (а.с.75-79).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.09.2016р. у справі №915/729/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Г.І. Діброва