Court ruling № 63400913, 12.12.2016, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

м. Вінниця

12 грудня 2016 р. Справа № 802/1455/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Макарової К.В.,

представника позивачаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з ініціативи суду питання про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_2

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК",

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати йому коштів на загальну суму 127 163,19 грн. за результатами розгляду індивідуального звернення позивача;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити дані про позивача до Реєстру переказів з сумою відшкодування 127 163,19 грн. та зобов'язати Фонд здійснити виплату позивачу коштів на загальну суму 127 163,19 грн.

Ухвалою суду від 04.10.2016 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом з призначенням справи до судового розгляду.

В подальшому ухвалою суду від 19.10.2016 року провадження у цій адміністративній справі зупинялось на час витребування додаткових письмових доказів та було поновлене ухвалою суду від 25.11.2016 року.

У судовому засіданні від 12.12.2016 року, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 09.11.2016 року по справі № 6-2309цс16, з ініціативи суду на обговорення учасників судового процесу поставлене питання про закриття провадження в даній адміністративній справі з підстав, визначених у пункті 1 частини 1 статті 157 КАС України (справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства).

Представник позивача щодо закриття провадження у справі заперечив, оскільки вважає, що у спірних правовідносинах Фонд гарантування вкладів фізичних осіб діє як суб'єкт владних повноважень. Отже, вирішення спору за його участю відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Крім того, позовні вимоги заявлені з приводу неналежного та несвоєчасного розгляду індивідуального звернення позивача до Фонду, що додатково свідчить про публічно-правовий характер спору.

Відповідач та третя особа на виклик суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Відтак суд, керуючись положеннями ст. 128 КАС України, вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до переконання про необхідність закриття провадження у цій справі.

Так, в силу положень пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Верховного Суду України від 09.11.2016 року по справі № 6-2309цс16 скасовано ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 17.02.2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.05.2016 року, якими закрито провадження у цивільній справі за позовом фізичної особи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів за договором банківського вкладу, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому Верховним Судом України зазначено, що на спори, які виникають з питань відшкодування вкладів фізичних осіб, не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Крім того, проаналізувавши норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими визначається статус, завдання та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, через призму відповідних положень КАС України та ЦПК України Верховний Суд України дійшов висновку, що оскільки спір між фізичною особою-вкладником та Фондом виник на підставі цивільно-правової угоди й в силу вимог закону саме на Фонд у цьому спорі покладено обов'язок з відшкодування коштів від імені сторони правочину, такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Водночас звернення позивача до суб'єкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, адже позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли з цивільних відносин.

Крім того, схожа правова позиція висловлена Верховним Судом України й у інших справах. Так, згідно з постановами Верховного Суду України від 16.02.2016 року по справі № 826/2043/15 та від 15.06.2016 року по справі № 826/20410/14 на спори, які виникають на стадії ліквідації банку, юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Таким чином, на сьогодні правову позицію щодо підвідомчості справ цієї категорії, тобто справ з приводу виплати Фондом гарантованої державою суми відшкодування за договором вкладу, висловлено усіма відповідними судовими палатами Верховного Суду України (в адміністративних, господарських та цивільних справах).

Відтак є усі підстави вважати усталенною правову позицію Верховного Суду України, яка полягає у тому, що на спори, які виникають з питань відшкодування вкладів фізичних осіб, юрисдикція адміністративних судів не поширюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права (ч. 1 ст. 244-2 КАС України).

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що ініційований позивачем спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, а тому на нього не поширюється компетенція адміністративного суду.

При цьому суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що заявлені позивачем вимоги стосуються неналежного розгляду його індивідуального звернення до Фонду, а тому спір є публічно-правовим.

Встановлені судом обставини справи та характер спірних правовідносин безсумнівно вказують на те, що спір між сторонами за своєю суттю стосується виплати гарантованої суми відшкодування за договором вкладом і позивач, звертаючись до адміністративного суду, просить в тому числі зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити йому виплату коштів за банківським вкладом в сумі 127 163,19 грн.

До того ж, процедура розгляду індивідальних звернень до Фонду регулюється Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладом, затвердженим рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14.

Таким чином, правовідносини, які виникають у зв'язку з розглядом такого індивідуального звернення теж виникають не інакше як з відносин між вкладником та Фондом з приводу відшкодування гарантованої суми за договором банківського вкладу.

Відтак провадження у цій адміністративній справі підлягає закриттю на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України з одночасним роз'ясненням позивачу можливості звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 122, 128, 157, 160, 165, 186, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі № 802/1455/16-а за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачу можливість звернення за захистом своїх прав та інтересів в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сало Павло Ігорович