Court ruling № 63358748, 08.12.2016, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2016 р. Справа № 653/3806/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Хоменко В.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, 3-тя особа: Державна казначейська служба України про зобов'язання призначити пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, в якому просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Генічеському районі Херсонської області призначити, йому пенсію за віком з дня звернення до управління - 07.07.2015року, у розмірі не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області від 08 липня 2015 року №2184/08 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області повторно розглянути заяву від 07 липня 2015 року про призначення пенсії ОСОБА_1, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного судового рішення.

В апеляційній скарзі, УПФ України в Генічеському районі Херсонської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, НОМЕР_1, виданий органом 2ISR, 17.03.2014 року. В червні 1996 року ОСОБА_1 виїхав за межі України на постійне проживання до Ізраїлю, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. Перед виїздом за кордон ОСОБА_1 мешкав за адресою АДРЕСА_1, АР Крим, Україна.

Згідно записів у трудовій книжці та диплому ОСОБА_1 про його навчання, трудовий стаж зазначеної особи складає 31 рік. На даний час він не працює. При віці 69 років і страховому стажі 31 рік, ОСОБА_1 досяг усіх необхідних умов для звернення до органу УПФУ із заявою для призначення йому пенсії за віком, встановлених ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом першої інстанції також встановлено, що 07.07.2015 року представник позивача, звернувшись особисто до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, подав апостильовану заяву ОСОБА_1, особистий підпис якого засвідчений нотаріально, про призначення пенсії разом з усіма необхідними оригіналами документів та їх копіями, що підтверджується відбитком штампу відповідача та не заперечується сторонами у судовому засіданні.

Згідно відповіді УПФ України в Генічеському районі від 08.07.2015р. №2184/08 відповідач, відмовив ОСОБА_1 в поновленні пенсії, хоча позивач просив про її призначення, а не поновлення. В обґрунтування відмови відповідач послався на Постанову Кабінету Міністрів України від 02.07.2015р. №234 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», вказавши що дана постанова застосовується до громадян України, що проживають виключно на території АР Крим.

Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Пунктом 2 частини 1 статті 49 цього Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України

Згідно із статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначені положення визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 ОСОБА_1 набув право на виплату пенсії з 07.10.2009 року.

Таким чином, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, дійшов правильного висновку, що проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Доводи апеляційної скарги, на думку колегії суддів, не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Зазначені доводи ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст.200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області - залишити без задоволення.

Постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 30 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області, 3-тя особа: Державна казначейська служба України про зобов'язання призначити пенсію - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: