№ 63243997, 06.12.2016, Desnianskyi District Court of Chernihiv City

Справа № 750/10215/16-а

Провадження № 2-а/750/1031/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Коверзнева В.О.,

з участю: секретаря судового засідання - Мачачі І. П., позивача, його представника - адвоката Корольової Л.В., представника відповідача Шегай Н. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

26.10.2016 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню і виплаті йому як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнення з відповідача на його користь 4730 грн у відшкодування матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями по зменшенню розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Ухвалою судді від 27.10.2016 року відкрито скорочено провадження і запропоновано відповідачеві надати суду заперечення проти позову та необхідні документи.

21.11.2016 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на позовну заяву. Їх суть полягає в тому, що, на думку відповідача, виплата позивачеві допомоги до 5 травня 2016 року проведена у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Про деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», яка прийнята на виконання пункту 26 розділу VI Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, та в межах бюджетних призначень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», у зв'язку з цим відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 22.11.2016 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач пред'явлений позов підтримав і наполягав на його задоволенні; представник відповідача позов не визнала.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач з 24.06.2015 року має статус учасника бойових дій і, як наслідок цього, - має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а. с. 5).

Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII, в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-XIV (далі по тексту - Закон), чинної на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

28.05.2016 року відповідач, керуючись пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року № 141 «Про деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 141) виплатив позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 920 грн, що є значно меншим розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, чим порушив права позивача на належний соціальний захист.

Таким чином, станом на день виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли і частина п'ята статті 12 Закону і Постанова № 141, яка в частині визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня, що підлягає виплаті учасникам бойових дій, суперечить Закону.

Суд констатує, що пунктом 2 частини першої статті 9 КАС України встановлено пріоритет законів України над підзаконними актами, а тому, при виплаті позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач повинен був керувати саме нормами Закону, а не Постанови № 141.

Зазначений висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, сформульованою в постанові від 10.02.2016 року, яка в силу положень статті 2442 КАС України є обов'язковою для застосування усіма суб'єктами владних повноважень.

За таких обставин, вимога позивача про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню і виплаті йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону підлягає задоволенню.

Оскільки стягнення з відповідача як суб'єкта владних повноважень грошових коштів положеннями статті 162 КАС України не передбачено, в іншій частині позов підлягає відхиленню.

У той же час, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок суми допомоги до 5 травня, виходячи з положень частини п'ятої статті 12 Закону в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на момент проведення виплати, та сплатити позивачеві заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Отже, пред'явлений позов належить до часткового задоволення.

Керуючись статтями 94, 158 - 163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дій Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат по нарахуванню і виплаті ОСОБА_3 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, виплаченої ОСОБА_3, із застосуванням положень частини п'ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначивши її в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням положень частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і сплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь держави судовий збір в сумі 1378 грн, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, в порядку встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя В.О. Коверзнев