Court ruling № 63243133, 06.12.2016, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 664/3122/15-ц Головуючий в І інстанції: Никифоров Є.О.

Номер провадження: 22-ц/791/2476/16 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.

секретар Чертков Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, на ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10 листопада 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 26205,39 доларів США, що за курсом НБУ складає 553457,82грн.

У своєму зустрічному позові, поданому у вересні 2016 року, представник ОСОБА_3 просить: визнати порушеним право ОСОБА_3 - споживача фінансових послуг банку; визнати недійсними кредитний договір від 20.12.2007 року №HECOGA0000000810, який укладений між банком та ОСОБА_3

Позов обґрунтований тим, що вказаний кредитний договір укладений з суттєвим порушенням істотних умов договору встановлених законодавством України, що регулюють спірні правовідносини, які необхідні для його укладання, з використанням елементів нечесної підприємницької практики, всупереч існуючих норм і вимог діючого законодавства, грубо порушує права та інтереси споживача фінансових послуг і водночас завдає значної шкоди.

Оскаржуваною ухвалою суду від 10 листопада 2016 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом про призначення судово-економічної експертизи на предмет визначення реальної процентної ставки за кредитним договором, визначення розміру документально обґрунтованого щомісячного платежу, належного документального оформлення операцій з видачі кредиту, дотримання банком вимог законодавства.

В апеляційній скарзі представник позивачки за зустрічним позовом просить скасувати зазначену ухвалу та постановити ухвалу, якою задовольнити клопотання про призначення судово-економічної експертизи, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема вказав, що суд не звернув уваги на те, що підставою для подання зустрічного позову є наведені факти та обставини його укладення під приводом обману з боку банку, з використанням банком нечесної підприємницької практики. Також зазначив, що поза увагою суду залишилась взаємосуперечливість розрахунку заборгованості, наданого банком, та висновком спеціаліста, наданого позичальником. Також вказав, що суд не врахував ту обставину, що подання позивачкою за зустрічним позовом письмових доказів для підтвердження обставин, на які вона посилається для підтвердження позову, є неможливим без сприяння суду шляхом при значення відповідної судової експертизи.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно зі ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.144 зазначеного Кодексу експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи, з яких питань потрібні висновки експертів, ім'я експерта або найменування експертної установи, об'єкти, які мають бути досліджені, перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Разом з тим, згідно з вимогами ст.27 вказаного Кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, задавати питання експертам тощо.

З матеріалів справи вбачається, що в ході розгляду цієї справи до суду надійшло клопотання від 09.11.2016 року ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, про призначення судово-економічної експертизи на предмет визначення реальної процентної ставки та абсолютного значення подорожчання кредиту за кредитним договором, визначення розміру документально обґрунтованого щомісячного платежу, визначення обґрунтованості розміру інфляційних витрат, належного документального оформлення операцій з видачі кредиту, дотримання банком вимог законодавства (а.с.50-52).

Ухвалою суду від 10 листопада 2016 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено (а.с.56).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки до нього він дійшов з дотриманням норм процесуального права.

Так, зазначене клопотання від 09.11.2016 року ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, про призначення судово-економічної експертизи подано після закінчення строку довіреності, оскільки нотаріально посвідчена довіреність ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 видана строком на 1 рік і дійсна до 03 листопада 2016 року. Отже, в будь-якому випадку ОСОБА_2 на час подання 09.11.2016 року зазначеного клопотання не мав повноважень діяти в інтересах чи/або від імені відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3

При цьому на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду від 10.11.2016 року в матеріалах справи були відсутні будь-які інші документи на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти в інтересах чи/або від імені ОСОБА_3 Такі документи були долучені лише після подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу.

Також, колегія суддів враховує і те, що суд обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_3 не оспорює необхідність здійснення банком нарахувань відповідно до умов кредитного договору, що не потребують спеціальних знань у галузі економіки, зокрема, питання відповідності умов кредитного договору вимогам законодавчих актів.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не вказують на такі його порушення, що вплинули на правильність вирішеного судом питання, колегія суддів вважає за необхідне залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська