Court ruling № 63188539, 01.12.2016, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 761/35860/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Піхур О. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Шевченківського району м. Києва про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2016, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання вчинити дії, просив зобов'язати відповідача, зокрема, надати відповідь на запит.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2016 року повернуто зазначену позовну заяву позивачу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про повернення позовної заяви, зобов'язати задовольнити позов ветерана праці, дитини війни, члена товариства репресованих ОСОБА_2 відкрити провадження проти Прокуратури Шевченківського району міста Києва, яка 9 років блокує рішення Апеляційного суду та винести окрему ухвалу суду (за текстом апеляційної скарги).

В судове засідання з'явилися учасники процесу.

Представник позивача просив задовольнити апеляційну скаргу, представник прокуратури просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 199 ч.1 п.1 та ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін в зв'язку з правильним встановленням судом першої інстанції обставин справи та винесення спірного рішення з дотриманням процесуального права.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом і просив зобов'язати Прокуратуру Шевченківського району міста Києва надати відповідь на запит судді про наявність складу кримінального злочину в діях адміністрації КНЕУ, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України та ін.

При винесенні спірної ухвали, судом першої інстанції вказано, що відповідач не відноситься до органу місцевого самоврядування, а тому, даний позов не підсудний Шевченківському районному суду міста Києва, як адміністративному суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Органами місцевого самоврядування є представницькі органи - сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, а також виконавчі органи - виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст. 10, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р.).

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

На відміну від адміністративної юрисдикції, яка розмежовує компетенцію між державними органами щодо вирішення адміністративних справ, підсудність розмежовує компетенцію у тій самій сфері (щодо вирішення адміністративних справ), але між різними судами.

Тобто, правила підсудності у своїй сукупності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.

Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета) справи, суб'єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду. В зв'язку з цим підсудність поділяється на інстанційну (функціональну), предметну і територіальну.

Зокрема, призначення предметної підсудності полягає в тому, щоб розподілити всю сукупність адміністративних справ між окремими ланками судової системи, тобто така підсудність розмежовує судову компетенцію по вертикалі.

Визначити предметну підсудність - означає встановити, суд якої з ланок судової системи (місцевий суд, окружний, апеляційний суд, ВАС України, ВС України) повинен вирішувати як суд першої інстанції конкретну адміністративну справу.

Між тим, правовими положеннями п.1 ч.2 ст. 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Підсудність справ окружним адміністративним судам визначається суб'єктним складом. Однією з сторін обов'язково повинен бути, зокрема, орган державної влади.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що в даному випадку позивач звернувся саме до Прокуратури Шевченківського району міста Києва, яка є органом державної влади, а тому на підставі положень п.1 ч.2 ст. 18 КАС України даний позов підсудний Окружному адміністративному суду міста Києва.

Крім того, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи позивача викладені в апеляційній скарзі, що в даному випадку підлягає застосуванню п.2 ч.1 ст. 18 КАС України щодо вибору суду на розсуд позивача, оскільки предметом спору в даній справі є дії або бездіяльність Прокуратури Шевченківського району міста Києва, яка є органом державної влади.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Слід зауважити на тому, що суд, який прийняв до провадження та розгляду адміністративну справу з порушенням правил підсудності (як територіальної, так і предметної), не може вважатись «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки це поняття включає не лише правову основу створення та існування самого суду, а й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто визначають його юрисдикцію з розгляду певної категорії справ за встановленою законом процедурою.

Вказана позиція підтверджується ухвалою ВАСУ від 13.05.216 у справі №810/5768/15.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допущено.

Викладене у сукупності є підставою для відмови в задоволенні апеляції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Шевченківського району м. Києва про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання її копії шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 06.12.2016.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.