Дата документу 29.11.2016
Справа № 334/7764/16-п
Провадження № 3/334/2066/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2016 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Ісаков Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Василівського відділення Токмацької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, працюючого керівником ПП "Інтегра", зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 163-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
в с т а н о в и в :
08 листопада 2016 року, при проведенні камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку 4-ї групи - ПП "Інтегра", яке розташоване за адресою : АДРЕСА_2, було встановлено, що керівником ОСОБА_1 не подано до установи банку платіжного доручення по єдиному податку 4 групи терміном сплати 30 липня 2016р., чим порушено пп. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність за ст. 163-2 ч.1 КУпАП.
Дане правопорушення встановлено актом № 000006/30992228 від 08 листопада 2016р.
В судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст.ст.268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила, суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Відповідно до ст.163-2 ч.1 КУпАП, правопорушенням визнається неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 163-2 ч.1 КУпАП, а його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема :
- протоколом № 134 від 11 листопада 2016 року;
- актом камеральної перевірки № 000006/30992228 від 08 листопада 2016р.;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини правопорушника і дані про її особу.
Відповідно до ст.4 п.2 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 163-2 ч.1, 221, 280, 283-284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 163-2 ч.1 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 275,60 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом десяти діб з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Ісаков Д. О.
The court decision No. 63127490, Dnipro District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Zaporizhzhia City) was adopted on 29.11.2016. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 334/7764/16-п. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: