Court ruling № 63049465, 22.11.2016, Supreme Court (until 15.12.2027 - Supreme Court of Ukraine)

У Х В А Л А

22 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаСамсіна І.Л.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування індивідуальної податкової консультації та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 подав до Верховного Суду України заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року, якою його касаційна скарга була залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 жовтня 2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року залишені без змін, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (дали - КАС).

У заяві ОСОБА_4 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС - а саме, статей 52 і 53 Податкового кодексу України.

На підтвердження наведених у заяві доводів ОСОБА_4 надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2015 року (К/800/47293/15), 13 вересня 2016 року (К/800/54232/15), 1 квітня 2013 року (К/9991/59150/12), 7 липня 2016 року (К/800/11553/16), 2 грудня 2015 року (К/800/52409/14), 23 червня 2016 року (К/800/52977/13) які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права при вирішенні спору у справі.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необгрунтованість.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях суду касаційної інстанції які ОСОБА_4 долучив до своєї заяви, дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, але різне вирішення справ зумовлене відмінними між собою фактичними обставинами, правильність встановлення і оцінка яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Це не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд судових рішень.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ОСОБА_4 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування індивідуальної податкової консультації та зобов'язання вчинити дії до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Л. Самсін О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко