Decision № 63013634, 25.11.2016, Novhorod-Siverskyi District Court of Chernihiv Oblast

Справа № 739/1857/16-ц

6/739/12/16

УХВАЛА

25 листопада 2016 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Іващенка А.І.,

секретаря Неживець К.В. за участю- сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали подання Новгород-Сіверського міськрайонного відділу ДВС про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань,

В С Т А Н О В И В:

Новгород-Сіверський міськрайонний відділу ДВС Головного територіального управління юстиції звернувся до суду з поданням про встановлення боржнику ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань за рішенням суду.

Представник заявника в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити. В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти задоволення подання, зазначивши, що від виконання зобовязань за рішенням суду не ухиляється. Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав. На виконанні у Новгород-Сіверський міськрайонний відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Новгород-Сіверський мясокомбінат» на користь стягувачів заборгованості на загальну суму 371948,78 гривень. Відповідно до п. 18 ч. 3ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржникаюридичної особи за межі Українидо виконання зобовязань за рішенням суду. Відповідно до частин 3 та 4статті 313 ЦК України, фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Державному виконавцю надано право не в будь-якому разі звертатись із поданням до суду, а тільки в разі ухилення боржника від виконання покладених на нього зобовязань. Під поняттям «ухилення» від виконання зобовязань, покладених на боржника рішенням, варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обовязку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обовязок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність коштів, майна тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього обєктивні обставини. На момент звернення з поданням до суду, факт ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути обєктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження

Згідно положень статті377-1 ЦПК Українипитання про тимчасове обмеження боржникафізичної особи або керівникаюридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Виходячи зі змісту п.5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» ухилення громадянина України від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) можливе лише за наявності умислу. Адже у цьому випадку особа усвідомлює протиправний характер своєї дії або бездіяльності , передбачає її суспільно шкідливі наслідки і бажає (або свідомо припускає) їх настання, що свідчить про наявність як інтелектуальної, так і вольової ознаки у поведінці особи. Отже, особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено зворотне. Враховуючи, те що державним виконавцем не надано доказів на підтвердження факту умисного ухилення боржника від виконання рішень суду,а також те, що боржник має намір виїхати за кордон, подання задоволенню не підлягає. Керуючись статтями208, 210,293,377-1ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання Новгород-Сіверського міськрайонного відділу ДВС про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань - В І Д М О В И Т И.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів в порядкуст. 294 ЦПК України.

Суддя А.І.Іващенко