№ 63006621, 22.11.2016, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City)

22.11.2016

Справа №489/5255/16-а

Провадження №2-а/489/317/16

ПОСТАНОВА

іменем України

22 листопада 2016 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену працівником патрульної поліції ОСОБА_2 19.10.2016 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки рухався на дозволяючий сигнал світлофора, а отже правопорушення не скоював.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, оскільки на місці зупинки транспортного засобу правопорушення водій беззаперечно визнавав, пояснюючи його тим, що дуже поспішав.

За змістом постанови серії АР№128664 від 19.10.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 19.10.2016 року ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Хюндай Соната», номерний знак НОМЕР_1, о 8 год 55 хв., рухаючись по проспекту Богоявленському на перехресті з вул.Театральною не зупинився перед дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки» та проїхав перехрестя на забороняючий сигнал світлофора, порушивши п.8.10. та 16.3 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП України передбачено відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На відеозапису із нагрудного відеореєстратора поліцейського не зафіксовано самого факту правопорушення, рапорти поліцейських також не можуть бути прийняті судом як допустимі докази правомірності дій посадової особи при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки містять суб'єктивну оцінку співробітниками правоохоронного органу обставин події.

Враховуючи, що позивач заперечує проти вчинення ним правопорушення, жодного належного та допустимого доказу факту вчинення такого правопорушення відповідачем суду не надано, позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 162 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд

ухвалив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати винесену відносно ОСОБА_1 постанову серії АР№128664 від 19.10.2016 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя