Court ruling № 62986293, 25.11.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 листопада 2016 року Справа № 904/5982/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ (далі - Підприємство),

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 та

постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016

зі справи № 904/5982/14

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробнича спілка "Діон", с. Малозахарино Солонянського району Дніпропетровської області,

до: Підприємства;

публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ,

про визнання права власності,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України, м. Київ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.10.2016 було відхилено клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору та повернуто первісну касаційну скаргу на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Підприємство вдруге звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 28.10.2016 № 01-14/920, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 зі справи № 904/5982/14. До скарги додано клопотання про поновлення строку її подання від 27.10.2016 № 01-14/919.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

До касаційної скарги Підприємства не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Водночас в касаційній скарзі скаржник просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на скрутне фінансове становище, пов'язане з недофінансуванням галузі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Статтею 1118 ГПК України передбачено, що касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця.

Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Підприємством в обґрунтування клопотання подано копію бухгалтерської довідки від 27.10.2016 № 01-14/918 та копію постанови від 31.08.2016 про арешт коштів боржника.

Проте Підприємством не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

За таких обставин згадане клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Клопотання дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 зі справи № 904/5982/14 відхилити.

2. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 зі справи № 904/5982/14 повернути дочірньому підприємству "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Палій