Court ruling № 62965327, 23.11.2016, Sharhorod District Court of Vinnytsia Oblast

Справа № 152/1642/16-ц

Провадження2/152/698/16

У Х В А Л А

23 листопада 2016 року Шаргородський районний суд Вінницької області

Суддя Соколовська Т.О., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У провадження Шаргородського районного суду надійшла позовна заява ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про звернення стягнення.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору за ставками, встановленими Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч. 1 та підпунктів 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" передбачено, що з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги: немайнову про вилучення у відповідача та передання в заклад позивачу предмета застави автомобіля, а також комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та майнову вимогу - про звернення стягнення.

Отже, зважаючи на кількість позовних вимог та з урахуванням ціни позову, визначеного позивачем, останній мав би сплатити судовий збір у розмірі 1378 грн за немайнову вимогу та 46488,77 грн за вимогу майнового характеру (1378 + 46488,77 = 47866,77).

Не оплачено судовим збором і заяву про забезпечення позову.

Водночас, всупереч ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивачем взагалі не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 26 Постанови №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" розяснив, що перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами ЗУ від 05.04.2001 року №2346-111 "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" і відповідних нормативно правових актів Національного банку України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір. При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Платіжні доручення, долучені до позовної заяви не підписані уповноваженою посадовою особою банку, відсутня також відмітка про дату виконання платіжного доручення та відмітка про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України

Платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не може бути належним доказом сплати судового збору.

Окрім того, згідно із ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Як вбачається із позовної заяви, ціна позову визначена в іноземній валюті, проте всупереч ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачувався позивачем без урахування офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ на день сплати, тобто станом на 08 серпня 2016 року (дата платіжних доручень), натомість позивачем враховувався курс НБУ станом на 25 липня 2016 року.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

У позовній заяві позивач зазначає, що третя особа реалізувала заставний автомобіль ОСОБА_1, який і є останнім власником автомобіля.

Водночас, усупереч п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позивач не зазначає доказів, якими підтверджуються кожна із перелічених вище обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У пункті 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" Пленум Верховного Суду України розяснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

За таких обставин, позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення, як така, що подана без додержання вимог, викладених у ст. 119 і 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху, згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України.

Керуючись частинами 4, 5 ст. 119, ст.ст. 121, 210 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про звернення стягнення залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправлення недоліків позовної заяви протягом пяти днів з дня отримання ним даної ухвали, і розяснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їм.

Суддя: Т.О. Соколовська