Separate ruling № 62932773, 18.10.2016, Oleksandrivskyi District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Zaporizhzhia City)

18.10.2016

ЄУН № 331/6699/16-ц

Провадження № 2/331/1618/2016

У Х В А Л А

Про залишення позовної заяви без руху

«18» жовтня 2016 року Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолка І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про стягнення грошових коштів.

Вивчивши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, у звязку із порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 6 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивач подає позов в порядку ч.5 ст. 110 ЦПК України, відповідно до якої, позови про захист прав споживачів можуть предявлятися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача. Але, на підтвердження цього позивач не надала суду доказ того, що її місце проживання чи перебування зареєстровано в Жовтневому районі м. Запоріжжя (наприклад, копію паспорту позивача), а тому на даний час неможливо визначитися із підсудністю даної справи. У звязку з чим, позивачу необхідно надати суду копію паспорту, в тому числі ксерокопію сторінки паспорту його місця проживання із зазначенням її місця реєстрації.

До того ж, позивач зазначає, що пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» розяснено що, оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року № 226/94-ВР «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду», статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Тому позивач, як споживач, звільнена від сплати судового збору.

Але, вищезазначені доводи позивача є безпідставними, не ґрунтуються на цивільному процесуальному законі.

Закон України «Про судовий збір», що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є спеціальним законом щодо визначення категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору, прийнятий Верховною Радою України в редакції, що набрала чинності з 01 вересня 2015 року, пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», а тому його норми мають пріоритет над нормами останнього.

Норми інших законів України та розяснення постанов Пленуму ВССУ України, прийнятих до цього, застосовуються у даному випадку лише у тій частині, що не суперечать Закону України «Про судовий збір» у вищезазначеній новій редакції.

Тому, у звязку з вищевикладеним, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 року, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» викладена у новій редакції, яка чітко визначає пільги щодо сплати судового збору. Позивач, як споживач, не відноситься до певної категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору.

З 1 вересня 2015 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VIII від 22.05.2015 року почали діяти нові ставки для сплати судового збору.

Згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року в редакції від 01.09.2015 року судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Виходячи з поданої позивачем позовної заяви, ціни позову та згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно надати суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 6890, 00 грн.

Звертаю Вашу увагу на те, що при подачі уточненого позову та додаткових документів, позивач повинен виконати вимоги ст. 120 ЦПК України щодо надання копії уточненої позовної заяви та копій доданих документів відповідно до кількості осіб, що приймають участь у справі.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

У такому вигляді позов не може бути прийнятий, оскільки за формою та змістом складений в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи у визначений законом строк, тому підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про стягнення грошових коштів залишити без руху, надав позивачу пятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків по заяві. В разі невиконання в строк ухвали, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ І.О. СМОЛКА