Court ruling № 62885764, 22.11.2016, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.11.2016 р. Справа№ 914/2719/16

Суддя Долінська О.З. розглянувши матеріали справи,

За позовом: Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект», м. Львів

про: стягнення 1 404 007, 50 грн.

Представники сторін не викликалися.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект» про стягнення 1 404 007, 50 грн. Ухвалою від 25.10.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.11.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 46097/16 від 17.11.2016 р. поступило клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, згідно якого представник позивача просить провести судове засідання 22.11.2016 р. за його клопотанням згідно ст. 74 ГПК України в режимі відео конференції в одному із вищеназваних у клопотанні судів.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши заявлене клопотання представника позивача за (вх. № 46097/16 від 17.11.2016 р.) вважає, що таке не підлягає до задоволення, зважаючи на наступне.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п’ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні стороною документів, пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду , а їх участь є обов’язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

У клопотанні позивач просить провести судове засідання в режимі відеоконференції необгрунтовуючи в зв’язку з чим.

Обставини, викладені у клопотанні, суд не вважає виключними, оскільки позивач не наводить жодних обґрунтованих причин (підтвердження їх поважності) для проведення відеоконференції, що унеможливлює для позивача виконання вимог ухвали суду в частині надання суду оригіналів документів, які витребовуються судом в даній ухвалі.

Отже, в даному випадку слід враховувати, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції ускладнить розгляд позовної заяви та перешкоджатиме повному та всебічному дослідженню її обставин. Крім того, проведення судового засідання в режимі відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, у тому числі й надати суду оригінали документів, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів. Проблемним є питання реалізації таким учасником судового процесу права, передбаченого ст.20 ГПК України. До того ж, під час судового засідання особа, що бере участь у засіданні, встановлюється судом, що розглядає справу, за оригіналом документа, який пред’являється суду. У випадку участі особи у відеоконференції можливість суду перевірити особу стає проблематичною.

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Сторони - учасники судового процесу не позбавлені права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ними трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника, як і інші обставини, підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України).

Крім того, як вбачається із матеріалів справи клопотання представника позивача проведення судового засідання 22.11.2016 р. в режимі відеоконференції поступило до суду 17.11.2016 р. (вх. № 46097/16), тобто не в строк не пізніше, як за сім днів до дня проведення судового засідання, який визначено ч. 3 ст. 74-1 ГПК України.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для здійснення розгляду у справи № 914/2719/16 в режимі відео конференції 22.11.2016 р., а тому клопотання ПАТ «КИЇВЕНЕРО» від 17.11.2016 р. вх. № 46097/16 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 22, 74-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХ В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО», м. Київ про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 46097/16 від 17.11.2016 р.) відмовити.

Суддя Долінська О.З.