Court ruling № 62880339, 16.11.2016, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 р.Справа № 534/1860/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.10.2016р. по справі № 534/1860/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просили суд:

- визнати незаконною постанову державного виконавця від 13.09.2016р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 51759044 з виконання рішення Європейського суду з прав людини від 02.06.2016р. у справі «Дерновий та Дернова проти України» (заява № 20142/10).

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.10.2016р. зазначену позовну заяву повернуто позивачам.

Позивачі, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 17, ч.ч. 4, 5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ч.ч. 1, 5 ст. 18, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просять оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до Комсомольського міського суду Полтавської області для продовження розгляду.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі - стягувачі у виконавчому провадженні оскаржують правомірність постанови ДВС про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із стверджуваним фактичним виконанням в повному обсязі судового рішення за виконавчим документом, посилаючись на те, що сума недоплаченої за рішенням суду компенсації становить 625,32 Євро.

Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позов поданий до Комсомольського міського суду Полтавської області з порушенням правил предметної підсудності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно з п. 1 Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011р. № 385/2011, Державна виконавча служба України (ДВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів.

Як вбачається із змісту роз'яснень, наданих Вищим адміністративним судом України в п.9 Пленуму «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 № 3 «судам слід ураховувати, що позовні заяви стосовно рішень, дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції підсудні окружним адміністративним судам, оскільки відповідачем у таких справах є відповідний орган державної виконавчої служби, незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. У зв'язку з цим правила частини третьої статті 18 КАС України для визначення предметної підсудності зазначеної категорії справ не підлягають застосуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Зазначена норма підлягає застосуванню при визначенні підсудності справ з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби незалежно від статусу позивача фізичної чи юридичної особи та виконавчого документа, в тому числі незалежно від адміністративного суду, рішення якого примусово виконується, і основним у цьому є те, щоб оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність були прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань). Водночас судам потрібно брати до уваги, що позивач може вибрати за вказаних умов лише окружний адміністративний суд, оскільки такі справи предметно підсудні тільки цим місцевим судам».

Таким чином, враховуючи, що стороною у справі є орган державної влади, а предметом спору є законність прийнятого ним рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний спір, відповідно до положень ст. 18 КАС України є предметно підсудним окружному суду.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що дана справа у відповідності до приписів ст. 19 КАС України підсудна за вибором позивачів місцевому загальному суду як адміністративному суду з огляду на те, що рішення Європейського суду з прав людини не є тотожнім поняттям «рішення суду» та «судове рішення», а є окремим виконавчим документом та має особливий порядок виконання, з огляду на таке.

Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено підсудність справ, в яких стороною є державний орган, при цьому не встановлено особливий порядок оскарження постанов державного виконавця з приводу виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Пунктом 6 ч. 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги виводів суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 199, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 17.10.2016р. по справі № 534/1860/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 21.11.2016 р.